Сфалерит
| Сфалерит | |
|---|---|
 крупнозернистий агрегат сфалериту |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Хімічна формула | ZnS |
| Ідентифікація | |
| Колір | світло-жовтий, коричневий, чорний |
| Форма кристалів | тетраедри, ромбододекаедри |
| Сингонія | {{{Сингонія}}} |
| Спайність | досконала по [110] |
| Злам | нерівний |
| Твердість за шкалою Мооса | 3,5-4 |
| Блиск | алмазний |
| Колір риски | біла до світло-жовтої |
| Питома вага | {{{Питома вага}}} г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
| Особливі характеристики | люмінесцентний і тріболюмінесцентний |
Сфалерит (грец. ςφαλερος - оманливий, віроломний, син. цинкова обманка) — мінерал, природний сульфід цинку. Головний рудний мінерал цинку.
Зміст |
[ред.] Загальний опис
Колір чистих кристалів сульфіду цинку — білий, але домішки заліза, яке майже завжди присутнє в сфалериті, зафарбовує його в жовті, сіро-коричневі, червоно-коричневі, або чорні кольори. Червоний сфалерит рудокопи назвали рубіновою обманкою, блідо-жовтий різновид дістав назву клейофан, а чорний (залізистий) — марматит. Незалежно від кольору мінералу його риска біла або світло-жовта. Блиск темних різновидів напівметалічний, або металічний, коричневі, жовті і червоні різновиди на гранях мають алмазний блиск, на зламі — смоляний. Темний сфалерит непрозорий, світлий – просвічує в тонких пластинках. Крихкий. Найбільш розповсюджені крупно- або дрібнозернисті агрегати зерен, рідше коломорфні шкаралупуваті агрегати, які за малюнком нагадують малахіт.
[ред.] Генезис
Сфалерит утворюється в гідротермальних жилах разом з галенітом. Інколи зустрічається в скарнових родовищах.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
[ред.] Посилання
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
