Сфінктер

Сфі́нктер (дав.-гр. Σφιγκτήρ від σφίγγω — «стискаю») — клапанний пристрій, що регулює перехід вмісту з одного органу організму в інший (або з однієї частини трубчастого органу в іншу). Роль сфінктера виконує круговий м'яз, що звужує або замикає при скороченні зовнішній (наприклад, ротовий) або перехідний (наприклад, сечового міхура в сечівнику) отвір.

Сфінктер в сукупності з допоміжними елементами у вигляді складок слизової оболонки і судинних утворень називають «сфінктерного апарату».

Класифікація сфінктерів

Сфінктери функціональні та анатомічні

Розділяють поняття функціонального сфінктера та анатомічного. Деякі важливі сфінктери (наприклад, нижній стравохідний сфінктер) будучи сфінктерами у функціональному відношенні, не мають чітко вираженої анатомічної структури та наявність анатомічного сфінктера в даному місці для деяких авторів не очевидно.

Гладком'язові

Більшість сфінктерів складаються з гладких м'язів і є мимовільними, тобто вони не можуть управлятися свідомістю. Такі сфінктери можуть являти собою один з наступних варіантів:

• м'язовий жом з циркулярних волокон, що закривають просвіт травної трубки;
• структуру з спіралевидно розташованих м'язових волокон, що беруть участь в розширенні отвори; саме спіралевидні хід м'язових волокон, зокрема, поздовжніх, визнається найдоцільнішим для розкриття просвіту в області сфінктера, як і одночасного укорочення трубчастого освіти.

Поперечно-смугасті

Меншість сфінктерів живих організмів побудовані з поперечно-смугастої тканини. Вони довільні, тобто можуть управлятися свідомістю людини.

Джерела

• Колесников Л. Л. Сфинктерный аппарат человека. — СПб.:СпецЛит, 2000. — 183 с. ISBN 5-263-00142-8.
• Маев И. В., Самсонов А. А. Болезни двенадцатиперстной кишки. М.: МЕДпресс-информ, 2005—512 с. ISBN 5-98322-092-6