Схарбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комуна
Схарбек
фр. Schaerbeek, нід. Schaarbeek
Прапор Герб
Прапор
Ратуша Схарбека.
Ратуша Схарбека.

Координати 50°52′ пн. ш. 4°22′ сх. д. / 50.867° пн. ш. 4.367° сх. д. / 50.867; 4.367Координати: 50°52′ пн. ш. 4°22′ сх. д. / 50.867° пн. ш. 4.367° сх. д. / 50.867; 4.367

Країна Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Площа 8,14 км²
Населення 125656 [1]  (2011)
Густота населення 15437 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1
Поштовий індекс 1030
Офіційний сайт http://www.schaerbeek.be (нід.), (фр.)
Схарбек (Бельгія)
Схарбек
Схарбек
Схарбек (Брюссельський столичний регіон)
Схарбек
Схарбек

Схарбек (нід. Schaarbeek, МФА: [ˈsçaːrbeːk] Аудіо вимоваопис файлу; фр. Schaerbeek, МФА: [skaʁˈbek][2]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону в Бельгії.

Назва[ред.ред. код]

Схарбек отримав свою назву від невеликої річечки-струмка, що протікає з півдня на північ і впадає у Сенну. На думку де-яких істориків назва походить від франкських слів «schaer» — западина та «beek» — струмок, річечка. Буквально назва перекладається як «річка з крутими берегами».[3] За іншою версією назва комуни перекладається як «річка в лісі»[4]

Вперше згадується під назвою Scarenbecca у документі єпископа архієпархії Камбре під 1120 роком.[4]

Географія[ред.ред. код]

Із площею 8 км² та чисельністю населення 116 039 станом на 1 січня 2008 року Схарбек є другою за величиною комуною Великого Брюсселя. Розташований на північ від центральної частини міста й межує з комунами Брюссель, Сен-Жосс-тен-Ноде, Евер, Волюве-Сен-Ламбер та Волюве-Сен-П'єр.

Історія[ред.ред. код]

Схарбек, Брюссель і околиці на карті Й. Ферраріса, 1771–1778 роки.

Данні археології вказують на те, що на території Схарбеку людина жила ще за кам'яної доби. Крім того, у XIX столітті тут були знайдені речі римської епохи — вази і інші гончарні вироби, що відносяться до часів римського імператора Адріана (2 століття нашої ери).[5]

Перша згадка про Схарбек відноситься до 1120 року.

За Середньовіччя, починаючи з 1301 року, село входило до складу так званого «брюссельського казана» (фламанською Kuype van Brussel, нід. Kuip van Brussel, фр. Cuve de Bruxelles) — було тісно пов'язане з Брюсселем і залежало від нього у адміністративних, судових і податкових питаннях.

В давнину Схарбек був прозваний «віслюковим селом», а дорога, що проходила кріз нього й вела до Схарбекської брами другого брюссельського муру мала назву «віслюкова дорога» (Ezelweg) через велику кількість нав'ючених тварин, якими цією дорогою везли у Брюссель фрукти, овочі та збіжжя.[4]

Схарбек став незалежною від Брюсселя комуною і отримав самоврядування 1795 року під час Французької революції і панування Франції у Бельгії. До початку 19 століття Схарбек був невеликим містечком і у 1800 році його населення становило 1131 особу. Демонтаж другого брюссельського муру (1818), будівництво залізниці до Мехелену (1835), відміна мит (1860) дали поштовх для нового етапу в історії розвитку комуни. Урбанізації комуни сприяло також будівництво у 1824 році вулиці Руаяль (фр. rue Royale, нід. Koningsstraat), що протягнулася від Брюсселя до Схарбека, а потім була продовжена до Лакенського палацу.[4]

1865 року Схарбек став другою комуною, після Брюсселю, в якій було збудовано критий ринок. 1897 року від комуни було відокремлено невелику частину її території для спорудження Брюссельського річкового порту.[4]

В минулому Схарбек був відомий передусім особливим сортом вишні, що тут вирощується, який бельгійські пивовари використовували для виготовлення пива сорту крік.

Схарбек на карті Брюссельського столичного регіону.

Населення[ред.ред. код]

  • 1526 рік — 600 осіб,[4]
  • 1800 рік — 1131 особа,[4]
  • 1850 рік — 8630 осіб,[4]
  • 1900 рік — 64000 осіб.[4]
Населення комуни Схарбек з 1990 по 2011 рік
Рік 1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011
Населення 104768 102599 105692 110375 113493 116039 118275 121232 125656
Джерело: Населення Бельгії у 1990–2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 125656 чоловік, з яких 83993 людей (66,84%) були бельгійського походження і 41663 (33,16%) — іноземцями, з яких 22097 людей походили з країн Євросоюзу, 19566 людей — з інших країн світу. З всіх іноземців 95 людей мали статус політичних біженців.[6]

Склад населення комуни Схарбек за країнами походження в різні роки.
Країна походження 2001[7] 2003[8][9] 2004[10] 2005[11] 2006[12] 2008[13] 2011[6]
Албанія н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 306
Алжир 227 253 245 256 253 н. д. 339
Бельгія 72300 78124 79201 79938 80218 81817 83993
Болгарія н. д. н. д. н. д. 239 314 н. д. 2551
Бразилія 66 67 59 66 87 н. д. 270
Великобританія 756 761 776 673 707 н. д. 685
Гвінея н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 825
Греція 1314 1212 1183 1072 1023 904 821
Еквадор н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 412
Індія 32 69 97 108 121 н. д. 239
Іспанія 1839 1777 1778 1662 1619 1573 1999
Італія 2896 2738 2624 2481 2470 2361 2429
Камерун 125 133 131 118 149 н. д. 321
Дем. Респ. Конго
(колишній Заїр)
628 741 752 689 725 н. д. 1125
Марокко 8711 6468 6270 6285 6279 6099 6217
Македонія н. д. н. д. н. д. 277 312 н. д. 461
Нідерланди 503 520 545 557 632 н. д. 896
Німеччина 631 649 682 627 654 н. д. 849
Польща 265 707 760 1022 1425 2367 3477
Португалія 1514 1413 1425 1293 1281 1269 1294
Румунія 70 222 270 359 468 972 2173
Туреччина 7477 5491 5253 4980 4823 4570 4153
Україна н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 90
Франція 2986 3006 2986 2897 3026 3284 3682
Югославія
(з 2004 року —
Сербія і Чорногорія)
560 496 517 439 465 -
Інші 3741 4787 4699 4337 4895 10823 6049
Разом 106641 109138 110253 110375 111946 116039 125656
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни перевищує 200 осіб.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Центральною вулицею, що перетинає район Схарбек, є прямий бульвар короля Альберта II, що впирається у вокзал Схарбек. Приблизно на середині бульвару розміщено такі архітектурні пам'ятки, як Ратуша Схарбека й собор Нотр-Дам'е. У Схарбеку зберігся також квартал, спроектований в стилі модерн бельгійським архітектором Віктором Орта. Цікавий також парк Йосафат, розбитий тут 1904 року англійський сад з невеликим зоопарком, стадіоном, галявинами для ігор та встановленими у великій кількості статуями майстрів різних епох. З цього парку відкривається краєвид на Брюссель.

В цілому ж район забудовано житловими будинками блочного типу. Схарбек відомий тим, що тут відсоткова складова турецького населення найвища серед усіх крупних західноєвропейських міст. Порівняно висока також доля фламандського населення.

Відомі жителі[ред.ред. код]

Міста-партнери[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  2. Jean-Marie Pierret, Phonétique historique du français et notions de phonétique générale, Louvain-la-Neuve, Peeters, 1994, p. 106. ISBN 90-6831-608-7, ISBN 2-87723-138-0 [1]
  3. Історія комуни Схарбек на сайті комуни (нід.), (фр.), (англ.)
  4. а б в г д е ж и к Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 279. ISBN 0-8108-5075-3
  5. Atlas du sous-sol archéologique de la région de Bruxelles, volume 16, Schaerbeek, Ministère de la Région de Bruxelles-Capitale, 2006, p. 53.
  6. а б Population par nationalité par commune 01.01.2011
  7. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62.
  8. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19.
  9. 3. Démographie. // Fiches communales d'analyse des statistiques locales en Région bruxelloise. 2008. P. 49.
  10. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Fernand Sonck. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19.
  11. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF ECONOMIE DIRECTION GENERALE STATISTIQUE ET INFORMATION ECONOMIQUE | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19.
  12. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : A. Versonnen. SPF ECONOMIE DIRECTION GENERALE STATISTIQUE ET INFORMATION ECONOMIQUE | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19.
  13. Commune de Schaerbeek. 2010. P. 14.