Схема Блітта-Сернандера
Схема (послідовність, класифікація, шкала) Блітта-Сернандера — послідовність кліматичних періодів Північної Європи пізнього плейстоцену і голоцену, заснована на дослідженнях торфовищ Данії, які провели норвежець Аксель Блітт (1876) і швед Рутгер Сернандер (1908). Їх класифікація була включена в послідовність пилкових зон , яку пізніше розробив Леннарт ван Пост, один із засновників палінологіі.
Зміст |
Опис [ред.]
На послідовність шарів різного кольору у торфі вперше звернув увагу Генріх Дау в 1829 р..[1] Данська королівська академія наук запропонувала премію тому, хто зміг би пояснити ці явища. Блітт припустив, що темні шари були відкладені в посушливі епохи, а світлі - у вологі. Для опису своєї гіпотези він використовував терміни «атлантичний» (жаркий і вологий) і «бореальний» (холодний і сухий).
У 1926 р. К. А. Вебер[2] звернув увагу на чіткі межі-горизонти в торфі, виявленому в Німеччині, які відповідали класифікації Блітта. Сернандер визначив суббореальний і атлантичний періоди, а також пізні льодовикові періоди. Інші вчені розширили їх класифікацію.
Класифікація була запропонована до появи сучасних, точніших методів датування, таких, як радіовуглецевий аналіз або цикл кисневих ізотопів. Наразі геологи з різних регіонів вивчають рівні моря, торфовища і льодовикову кору різними методами, що дозволяють уточнити класифікацію Блітта-Сернандера. Встановлено відповідність між найбільшими кліматичними подіями Євразії і Північної Америки.
Наразі флуктуації кліматичних змін вважаються складнішими, ніж їх представляє схема Блітта-Сернандера. Наприклад, в недавно досліджених зразках торфу з фьорда Роскілле і озера Корнеруп в Данії виявлено від 40 до 62 різних верств пилку . Проте, до сьогодення не запропоновано переконливішої альтернативної теорії.
Проблеми [ред.]
Датування та калібрування [ред.]
Наразі схема Блітта-Сернандера підтверджена багатьма методами наукової датування, насамперед радіовуглецевим методом датування зразків торфу. При цьому в останні кілька десятиліть радіовуглецеве датування піддалася калібруванню (з опорою на інші методи - такі, як дендрохронологія тощо), так як раніше вважалося, що концентрація ізотопів вуглецю в атмосфері була постійною, тоді як зараз вважається доведеним, що вона змінювалася з часом.
Міждисциплінарна кореляція [ред.]
Класифікація Блітта-Сернандера використовувалася для встановлення часових меж низки археологічних культур Європи і Америки. Ряд фахівців навіть поспішили ототожнити стадії розвитку технології в північній Європі з низкою кліматичних періодів, проте наукове співтовариство відноситься до такого підходу в цілому критично. Зокрема, відсутні зрозумілі причини того, чому різке припинення використання бронзи і початок використання заліза близько 600 р. до Р. Х.. повинно зв'язуватися із закінченням субатлантичного періоду в цей час. Інший приклад: в теплий атлантичний період територія Данії була зайнята мезолітичними культурами, а не високорозвиненішими неолітичними, хоча клімат сприяв переходу до сільського господарства.
Послідовність [ред.]
Пізній Плейстоцен складається з наступних фаз (дати приблизні, калібровані):
- Давній дріас , 12000-11600 до Р.Х.
- Аллередське потепління, 11600-10900 до Р.Х.
- Пізній дріас , 10900-9640 до Р.Х.
Голоцен складається з наступних фаз:
- Пребореальний період
- Бореальний період - холодний, сухий, підйом температури, 9500-6900 до Р.Х.
- Атлантичний період - спекотний, вологий, температурний максимум, 6900-3700 до Р.Х.
- Давній Перон , сильне потепління близько 5000-4100 рр.. до Р.Х.
- Суббореальний період , 3700-600 до Р.Х.
- Піорське коливання , 3200-2900 до Р.Х.
- Субатлантичний період , 600-0 до Р.Х.
Рослини-маркери [ред.]
Серед рослин, чия пилок або останки використовувалися як маркери для вивчення торфу, були, зокрема:
- Сфагнум
- Осока
- Шейхцерія
- Пухівка піхвова
- Журавлина
- Андромеда багатолиста
- Erica tetralix
- Верес
- Сосна
- Береза
Для вологих періодів характерно більша кількість сфагнуму, для сухих - більше стовбурів таких дерев, як береза і сосна.
Примітки [ред.]
- ↑ Dau, Allerunterthänigster Bericht an die Königliche Dänische Rentekammer über die Torfmoore Seelands nach einer im Herbste 1828 deshalb unternommenen Reise. (usually simply Über die Torfmoore Seelands) Copenhagen and Leipzig, 1829.
- ↑ Weber, «Grenzhorizont und Klimaschwankungen» Abhandl. Naturwiss. Vereins, Bremen 26 (1926:98-106).
