Східногерманські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розподіл первинних германських діалектних груп 1 року anno domini:
   Інгвеонські
   Іставеонські
   Ірмінонські
   Східногерманські

Східногерманські мови — група мертвих германських мов, якими розмовляли східні германські племена. Серед них тільки готська мала власне письмо. Спорідненою з готською була мова кримських готів, яка зберігалася найдовше, і тексти якою теж залишилися. Про інші мови, які відносять до цієї групи відомо мало. Гіпотетично до східногерманських мов належали мови вандалів, бургундів, герулів та інших племен, що заселяли східну частину Європи в першому тисячолітті. Раніше вважалося, що до східноєвропейських належала мова лангобардів, але зараз її відносять до західногерманських, виходячи з аналізу сучасної ломбардської мови.

Висновок про поділ германців на окремі мовні групи роблять на основі свідчень Помпонія Мели, Плінія Старшого та Тацита. Судячи з того, що писали Йордан, Прокопій Кесарійський, Павло Диякон, східногерманцькі мови споріднені з північногерманськими, що свідчить про початкове переселення східних германських племен зі Скандинавії[1] в землі на схід від Ельби.

Виноски[ред.ред. код]

  1. The Penguin atlas of world history, Hermann Kinder and Werner Hilgemann; translated by Ernest A. Menze; with maps designed by Harald and Ruth Bukor. Harmondsworth: Penguin Books. ISBN 0-14-051054-0, 1988. Volume 1, p. 109.