Східнослов'янські мови

Східнослов'янські мови
Країни, де східнослов'янські мови є офіційними
Регіон:	Східна Європа, Північна Азія, Центральна Європа
Класифікація:	Індо-Європейська  Слов'янська
Офіційний статус
Державна:	Білорусь  Росія  Україна
Коди мови

Східнослов'янські мови — одна з трьох регіональних підгруп слов'янських мов, що поширена у Східній Європі. Сучасними східнослов'янськими мовами є три: білоруська, російська, українська. Також іноді окремою мовою вважають русинську, але в Україні вона вважається діалектом української мови (більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говірки вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови). Східнослов'янські мови — найпоширеніші слов'янські мови у світі.

Класифікація

• Індоєвропейські мови
  • Сатемські мови
    • Балто-слов'янські мови
      • Слов'янські мови
        • Давньоновгородський діалект †
        • Старосхіднослов'янська мова або давньоруська †
          • Владимиро-суздальський діалект †
            • Російська мова
              • Північне наріччя
                • Ладого-тихвинський діалект
                • Вологодський діалект
                • Костромський діалект
              • Середньоросійське наріччя
                • Псовський діалект
                • Володимиро-поволзький діалект
              • Південне наріччя
                • Курсько-орловський діалект
                • Рязянський діалект
          • Староукраїнська мова або руська †
            • Білоруська мова
              • Північно-східні діалекти
              • Південно-західні діалекти
              • Середньобілоруські говірки
              • Поліські діалекти (наближені до українського поліського наріччя)
            • Українська мова
              • Поліські діалекти (Північне наріччя)
                • Східнополіський говір
                • Середньополіський говір
                • Західнополіський говір
              • Південно-східні діалекти (Південно-східне наріччя)
                • Середньонаддніпрянський говір
                • Слобожанський говір
                • Степовий говір
                • Кубанський говір або балачка
              • Південно-західні діалекти (Південно-західне наріччя)
                • Гуцульський говір
                • Лемківський говір
                • Бойківський говір
                • Закарпатський говір
                • Подільський говір
                • Волинський говір
                • Покутсько-буковинський говір
                • Надсянський говір
                • Русинська мова
                  • Долинсько-русинський діалект
                  • Бачвансько-русинська мова
                  • Пряшівський діалект

Поширення

Східнослов'янські мови до недавнього часу були поширеними лише на території Східної та Центральної Європи. Проте із зростом Російської імперії і її завоюваннями на сході російська мова — представниця східнослов'янських мов почала поширюватися і в Північно-східній Азії. Подібна ситуація виникла тоді, коли українські емігранти 19-20 століть почали селитися у Канаді, США, Бразилії, Аргентині та інших державах і тим самим поширювати українську мову на різних континентах.

Серед усіх східнослов'янських мов найпоширенішою є російська. Вона є рідною для близько 200 мільйонів осіб, 350 мільйонів людей узагалі володіють нею. Російська мова є офіційною в неслов'янських країнах: Казахстані, Киргизстані, а також у Абхазії, Південній Остеії та інших регіонах.

Історія

Східнослов'янська мова утворилася близько 6-11 століть нашої ери, коли відокремилась від інших слов'янських мов.

Проте подальша історія східнослов'янських мов є досить суперечливою, оскільки кожна політична ідеологія трактує походження, розвиток та історію цих мов по-своєму. Відмінність існує навіть у назвах. Староруську мову українські мовознавці звикли називати давньоукраїнською, білоруські — давньобілоруською, російські — давньоруською. Проте з певністю можна сказати, що значний вплив на розвиток і поширення, а згодом і розрізнення східнослов'янських мов мало становлення Київської Русі. У часі, коли існувала ця держава було три основних діалекти східнослов'янської мови (руської, тобто мови Київської Русі) — давньоукраїнський (староруська мова, давньобілоруська мова, давньоукраїнська мова), новгородський і владимиро-суздальський.

Порівняння лексики

Дванадцять спільних рис української та білоруської мов

Подібна рефлексація плавних з колишнім слабким редукованим: *trъt < укр. крию, біл. крыю, рос. крою, *tlъt < укр. глитати, біл. глытаць, рос. глотаю Зміна [l] в нескладовий [ụ]: *tьlt < укр. вовк [ў], біл. воўк, рос. волк Асиміляція звука [j] та поява подовження м’яких передньоязикових: *tьj < укр. суддя, весілля, біл. судзя, вяселле, рос. судья, веселье Втрата початкового [i] та поява приставних голосних: *jь > i: *jьgrati > укр. грати, біл. граць, рос. играть, *rьža > укр. іржа, біл. іржа, рос. ржавчина Позиційні чергування [w]/[ụ] та [i]/[ị]: укр. Він іде в школу./Вони йдуть у школу., біл. Ён ідзе ў школу./Яны йдуць у школу., рос. Он идёт в школу./Они идут в школу. Втрата зімкненого задньоязикового етимологічного *g > українське [ɦ], білоруське [γ], російське [g] Злиття двох праслов'янських префіксів: *sь, *iz > укр. з роботи, біл. з работы, рос. с работы Протетичні приголосні: *jesenь > укр. осінь, біл. восень, рос. осень, *ognь > укр. вогонь, рос. огонь, *ulica > укр. вулиця, біл. вуліца, рос. улица, *ovьca > укр. вівця, біл. гаўца, рос. овца Збереження чергування задньоязикових зі свистячими в іменниках: укр. на дорозі, біл. на дарозе, рос. на дороге Збереження чергування [ɦ]/[ʒ], [k]/[t͡ʃ] у 2 особі однини наказового способу: укр. біжи, печи, біл. бяжи, пяч, рос. беги, пеки Збереження кличного відмінка: укр. сину, коню, біл. сыну, коню, рос. сын, конь Втрата кінцевого закінчення у 3-ій особі дієслів теперішнього та майбутнього часів: укр. бере, каже, біл. бярэ, кажа, рос. берёт

Три спільні риси української та російської мов

Наявність м'яких приголосних [ď], [ť]: укр. діти, тісто, рос. дети, тесто — відсутні [ď], [ť] біл. дзеці, цеста, Наявність твердої та м'якої фонеми [r], [r‘]: укр. раба, ряба, рос. рад, ряд — лише тверда біл. раб, Збереження звука [j] у флексії називного відмінка повних прикметників: укр. новий, синій, рос. нóвый, синий — втрата звуку [j] біл. новы, сіні.

Посилання

• Стаття про східнослов'янські мови на сайті енциклопедії "Британіка"
• Russian and East European Studies
• Півторак Г. П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови: (Істор.-фонет. нарис) (формат djvu)
• Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски» (електронний варіант монографії)
• Веб-сайт «Як це буде українською» — відмінності граматик української та російської мов. (укр.)
• Російсько-український словник сталих словосполучень. (укр.), (рос.)
• Філологічний портал російської мови «Philology.ru». (рос.)
• Словничок русизмів в «Українсько-англійському словнику» К. Андрусишина, Саскатун, Канада, 1955 р. (укр.)
• Кальки з російських слів в українській мові. (укр.)
• Українсько-білоруський онлайн перекладач. (укр.)