Східноєвропейська платформа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Східноєвропейська платформа

Східноєвропейська платформа (Руська платфо́рма) — одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної земної кори, що належить до числа давніх (дорифейських) платформ.

Загальний опис[ред.ред. код]

Займає значну частину Сх. і Півн. Європи, від Скандинавських гір до Уралу і від Баренцового до Чорного і Каспійського морів.

Межа платформи проходить вздовж Тіманського кряжу і по узбережжю Кольського п-ова, а також по лінії, що перетинає Середньоєвропейську рівнину поблизу Варшави і йде через Балтійське море і південну частину п-ова Ютландія.

У зах. і центр. частині Руської плити, що лежить між Балтійським і Українським щитами, підмурівок відносно підведений і залягає неглибоко, місцями вище за рівень океану, утворюючи Білоруську і Воронезьку антеклізи. Від Балтійського щита їх відділяє Балтійська синекліза, а від Українського щита – система ґрабеноподібних западин Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену. С.-Є. п. сформувалася в пізньому протерозої.

Фундамент платформи[ред.ред. код]

Фундамент С.-Є.п. складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчле¬нованими глибинними розломами на тектонічні блоки, занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є Балтійський щит та Український щит. З фундаментом С.-Є.п. пов’язані родовища металів, пегматитів, апатитів, зокрема зал. руди (Криворізький залізорудний басейн, Курська магнітна аномалія, Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін.), руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади апатиту (Хібінські родовища) та ін.

Консолідація фундаменту припадає на пізній протерозой. Фундамент складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, які занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є Балтійський щит та Український щит. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З фундаментом пов'язані родовища металів, пегматитів, апатитів, з чохлом — нафти, газу, вугілля, солей фосфоритів, чорних і рідкісних металів, мін. вод. У зах. і центр. частині Руської плити, що лежить між Балтійським і Українським щитами, підмурівок відносно підведений і залягає неглибоко, місцями вище за рівень океану, утворюючи Білоруську і Воронезьку антеклізи. Від Балтійського щита їх відділяє Балтійська синекліза, а від Українського — система ґрабеноподібних западин Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену.

З породами фундаменту пов'язані залізні руди (Криворізький залізоруд. бас., Курська магнітна аномалія (КМА), Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін.), руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади апатиту (Хібінські родов.) та ін. Осадовий чохол містить поклади газу та нафти (Волгоуральська нафтогазоносна провінція, Прип'ятська і Дніпровсько-Донецька западини — Дніпрово-Прип'ятська нафтогазоносна провінція, Балтійсько-Переддобрузька нафтогазоносна провінція, Прикаспійська синекліза), родовища кам. і калійних солей (Верхньокамський соленосний басейн, Прип'ятський калієносний басейн та ін.), викопного вугілля (Львівсько-Волинський вугільний басейн, Донецький вугільний басейн, Підмосковний буровугільний басейн), фосфоритів, бокситів, вапняків, доломітів. Син. — Руська платформа.

Чохол платформи[ред.ред. код]

Чохол С.-Є.п. складений слабкодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З чохлом пов’язані родовища нафти, газу, вугілля, солей фосфоритів, чорних і рідкісних металів, мінеральних вод, фосфоритів, бокситів, вапняків, доломітів. Локалізація покладів газу та нафти – Волгоуральська нафтогазоносна провінція, Прип'ятська западина і Дніпровсько-Донецька западина, Прикаспійська синекліза, родовищ кам’яної і калійних солей – Верхньокамський соленосний басейн, Прип’ятський калієносний бас. та ін., викопного вугілля – Львівсько-Волинський вугільний басейн, Донецький вугільний басейн, Підмосковний вугільний басейн.

Література[ред.ред. код]