Східно-Померанська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Східно-Померанська стратегічна наступальна операція
Німецько-радянська війна
Danzigm17.jpg
Радянські зенітники на вулицях Данцигу. Березень 1945
Дата: 10 лютого — 4 квітня 1945
Місце: Померанія, Німеччина; північна Польща
Результат: Перемога Червоної Армії, розгром німецьких військ
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Третій Рейх Гіммлер Генріх
Третій Рейх Отто Хітцфельд
Третій Рейх Вальтер Вайс
SU Рокоссовський К. К.
SU Жуков Г. К.
SU Трибуц В. П.
Військові сили
26 дивізій СРСР СРСР 920 500 о/с;
Польща Польща 75 600
Втрати
Третій Рейх 90 000 — вбитих,
100 000 — полонених,
850 танків та штурмових гармат,
430 літаків,
понад 5500 гармат та мінометів
SU 225 692 о/с
(з них 52 740 — безповоротні),
1 724 744 — поранені;
1027 танків
1073 літаків
Польща Польща 8 668
(з них 2 575 — безповоротні)

Схі́дно-Помера́нська стратегі́чна наступа́льна опера́ція (10 лютого — 4 квітня 1945) — великомасштабна стратегічна наступальна операція радянських військ у завершуючий період Німецько-радянської війни 1941—45, яка була проведена військами 2-го Білоруського (К. К. Рокоссовський) і 1-го Білоруського фронтів (Г. К. Жуков) за сприяння Балтійського флоту (В. П. Трибуц) і 1-ої армії Війська Польського (С. Г. Поплавський). Радянські війська повинні були розгромити східно-померанське угрупування противника, опанувати Східною Померанією від Данцига (Гданську) до Штеттіна (Щеціна) і вийти на побережжі Балтійського моря.

Загальні дані[ред.ред. код]

В результаті проведених боїв радянські війська вийшли до побережжя Балтійського моря на ділянці від Данцигської до Штеттінської бухти, ліквідував велике угрупування німецьких військ (2-а та 11-а армії групи армій «Вісла» під командуванням рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера) в Східній Померанії.

З виконанням цього завдання була усунена загроза флангового удару по радянських військах, що висувалися на берлінському напрямі. Польщі було повернено польське Помор'я. Розгром групи армій «Вісла» заважив противникові здійснення його планів організації оборони на підступах до Берліна. Після завершення Східно-Померанської операції вивільнялися 10 радянських армій, які були перегруповані на берлінський напрям.

У рамках даної операції проведені:

  • Хойніце-Кезлінська,
  • Данцигська,
  • Арнсвальде-Кольбергська,
  • Альтдамська фронтові наступальні операції.

Тривалість операції — протягом 54 діб.

Ширина фронту бойових дій — 460 км.

Глибина просування радянських військ — 130–150 км.

Середньодобові темпи наступу — 2-3 км.

Плани сторін[ред.ред. код]

Німецьке командування приступило до розгортання в Східній Померанії частини сил групи армій «Вісла» із завданням завдати удару по правому крилу 1-го Білоруського фронту, і зірвати підготовку радянського наступу на Берлін. Німецьким угрупованням у Східній Померанії керував особисто рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер.

8 лютого Радянське Верховне Головнокомандування наказало розгромити Східно-Померанське угруповання противника, і встановити контроль над районом ДанцигГдиня. Спочатку задачу по розгрому німецьких військ у Східній Померанії поклали на війська 2-го Білоруського фронту під командуванням маршала К. К. Рокоссовського, але надалі до участі були підключені і війська 1-го Білоруського фронту.

Радянським військам належало подолати потужну укріплену оборону, насичену усіма видами інженерних споруд. Міста Штольп, Руммельсбург, Дейч-Кроне, Шнайдемюль і Нойштеттін були ключовими опорними пунктами Померанского валу, фактично - містами-фортецями. Найпотужнішими вузлами оборони були міста Гдиня і Данциг, найбільш укріплені і підготовлені до тривалої оборони.

Хід операції[ред.ред. код]

Таку складну оборону необхідно було подолати військам 1-го і 2-го Білоруських фронтів. Підготовка до операції потребувала перекидання великої кількості військ, прискорення ремонту залізниць і автодоріг в смузі фронтів з метою прискорення підвезення боєприпасів і спорядження для військ.

Опір німців носив вкрай запеклий характер, радянським військам насилу доводилося відбивати у німців опорні пункти і вузли оборони. Долаючи запеклий опір, радянські війська повільно просувалися до намічених цілей, іноді наступ на деякий час призупинявся. Німці робили багаторазові контратаки, за підтримки танків та авіації, але змушені були відступати. Радянська авіація активно допомагала наступаючим військам, атакуючи бойові порядки ворога, тилові райони, дороги і пункти комунікацій.

Військам 2-го Білоруського фронту належало розгромити найсильнішу частину Східно-Померанський угруповання — 2-у німецьку армію, що займала Гдинський і Данцигський оборонні укріпрайони. Іноді знищення крупного опорного пункту оборони займало кілька діб. Під час запеклих кровопролитних боїв війська 2-го Білоруського фронту оволоділи містами Гдиня і Данциг.

Результати[ред.ред. код]

В результаті проведеної Східно-Померанської операції були розгромлені 21 німецька дивізія і 8 бригад, з них 6 дивізій і 3 бригади повністю знищені, близько 100 тисяч німецьких солдатів і офіцерів потрапило у полон. Загальні втрати радянських військ склали 225 тисяч осіб, з них більше 50 тисяч безповоротно. Військами 1-го і 2-го Білоруського фронту були визволені 54 міста і сотні інших населених пунктів, визволено тисячі радянських військовополонених і громадян інших держав Європи, викрадених на роботу до Німеччини.

Після завершення операції радянські війська почали перегруповування на берлінський напрямок. Попереду були бої за столицю Німеччини — Берлін.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]