Східні католицькі церкви

Східні католицькі церкви — помісні католицькі церкви, що використовують у церковному житті один з східних літургійних обрядів.

Католицькі церкви східного обряду перебувають у юрисдикції Папи Римського через Конгрегацію для східних церков — одне з відділень Римської курії, утвореної в 1862 році в рамках Конгрегації з поширення віри (Propaganda Fide, нині Конгрегація євангелізації народів), що займається місіонерською діяльністю Церкви. В 1917 році вона була перетворена папою Бенедиктом XV в автономну Конгрегацію.

Католицькі церкви східного обряду перебувають у повному віросповідному та літургійному спілкуванні зі Святим Престолом. Вони користуються власним канонічним правом, відмінним від прийнятого для Латинської церкви, у зв'язку із чим, на їх адресу часто застосовується термін «Церкви свого права» (sui iurius). Декрет Другого Ватиканському собору Orientalium Ecclesiarum підкреслив канонічну рівність літургійних обрядів у Церкві, висловивши повагу східних християнських традицій.

18 жовтня 1990 року Святий Престол обнародував Кодекс канонів Східних церков, що містить норми канонічного права, загальні для всіх католицьких церков східних обрядів. Цей кодекс набув чинності закону 1 жовтня 1991 року.

Історія

У минулому деякі зі східних католицьких церков називалися «уніатськими», а їх вірні відповідно — «уніатами», оскільки вони об'єдналися з Римською Церквою зі збереженням попередніх обрядових і канонічних особливостей (див. Берестейська унія). У православно-католицькій полеміці набрав зневажливого значення і тому сприймається сьогодні як образливий. З'єднані східні католики прийняли в Австро-Угорщині назву греко-католиків. Як зручний термін для відрізнення українців католиків від православних і римо-католиків, деякі чужомовні автори вживають його й досі без будь-якого принизливого значення.

Структура

Станом на 2009 рік існують 22 католицькі церкви східного обряду, з яких 14 дотримуються візантійського обряду, 8 — інших східних літургійних обрядів.

Католики візантійського обряду називаються також греко-католиками. У вузькому сенсі термін застосовується до католицьких церков, в яких богослужіння здійснюється за візантійським обрядом грецькою мовою - грецької, італо-албанської та мелькітської церков.

У ширшому сенсі — до всіх католицьких церков візантійської традиції.

Історична територія розповсюдження східних церков — Центральна та Східна Європа, Близький Схід, Індія та Північна Африка, однак через еміграційний потік з цих регіонів східні громади існують також у Західній Європі, Північній Америці та Океанії. У всіх державах, де поширені східні церкви (крім Еритреї) структури східних католицьких церков існують паралельно з римо-католицькою ієрархією. У ситуації, коли парафії східного обряду надто нечисленні, щоб створити власну постійну структуру, вони, як правило, підпорядковуються латинській єпархії.

Згідно з Кодексом канонів Східних церков, Церкви східного обряду можуть мати статус:

• Патріархату (Халдейська, Вірменська, Коптська, Сирійська, Маронітська та Мелькітська Церкви);
• Верховного архієпископства (Сіро-Малабарська, Сиро-Маланкарська, Румунська, Українська церкви).
• Архиєпархії (Ефіопська, Русинська, Словацька)
• Єпархії (Угорська, Італо-албанська та ін)
• Апостольського екзархату (Російська, Грецька та ін)

Кожна з патріарших східнокатолицьких церков очолюється Патріархом. Він обирається синодом єпископів даної Церкви і негайно проголошується і інтронізується, після чого просить сопричастя (церковного спілкування) у папи римського. Патріархи, зведені в гідність кардинала, прирівнюються до кардиналів-єпископів, отримуючи в якості кардинальського титулу назву їхньої патріаршої кафедри.

Кожна з верховно-архіепіскопських східнокатолицьких церков очолюється Верховним архієпископом. Він, так само, як і Патріарх, обирається синодом єпископів своєї Церкви. Але цей вибір синоду Папа римський повинен затвердити. І тільки після цього проводиться інтронізація Верховного Архієпископа. Інших відмінностей між Патріархом та Верховним Архієпископом немає.

Мукачівська греко-католицька єпархія має статус церкви свого права, та підпорядковується безпосередньо Риму, хоч перебуває на теренах України та були неодноразові спроби об'єднання її з УГКЦ, Владика Іван (Маргітич) – символ єдності Мукачівської єпархії ГКЦ та УГКЦ. Такий статус зберігається дещо із-за невирішеного на Україні питання Русинства. Русинська візантійська католицька церква (на початку перебувала в статусі дочірньої МГКЄ) так, у кінці XIX століття русини, що емігрували у Пенсильванію (США) разом з українцями засновували там греко-католицькі парафії, а в 1913 виокремились в окремий русинський екзархат (Архиєпархію і апостольський екзархат). Також з Мукачівської єпархії були відділені такі єпархії: Крижавецька (1777), Пряшівська (1818), яка стала основою до створення Словацької греко-католицької церкви, Гайдудорозька (1912)яка в свою чергу стала основою до створення Угорської греко-католицької церкви.

Перелік східних католицьких церков

Церква	Статус	обряд	Поширення	Предстоятель станом на 2011	Чисельність
Албанська католицька церква	Апостольський адміністратор	Візантійський	Албанія	Хіл Кабаші	3600
Білоруська греко-католицька церква	Не визначено	Візантійський	Білорусь, діаспора	Місце вакантне	Близько 10000
Болгарська католицька церква	Апостольський екзархат	Візантійський	Болгарія	Христо Пройков	10 000
Грецька католицька церква	Апостольський екзархат	Візантійський	Греція	Дімітріос Салахас	2325
Італо-албанська католицька церква	Дві єпархії та територіальне абатство	Візантійський	Італія	Ерколе Лупінацці, Сотір Феррара	61598
Македонська греко-католицька церква	Апостольський екзархат	Візантійський	Македонія	Кіро Стоянов	15175
Мелькітська греко-католицька церква	Патріархат	Візантійський	Сирія	Григорій III Лахам	1 597 304
Російська греко-католицька церква	Апостольський екзархат	Візантійський	Росія	Місце вакантне (ординарій Йосип Верт)	Немає даних
Румунська греко-католицька церква	Верховне архієпископство	Візантійський	Румунія	Лучіан Мурешан	776 529
Русинська візантійська католицька церква (заснована МГКЄ)	Архиєпархії, автономні єпархії і апостольський екзархат	Візантійський	США, Чехія	Вільям Скурла, Ладіслав Гучко	646 569
Мукачівська греко-католицька єпархія (МГКЄ), на основі (МГКЄ) постало багато дочірніх церков, які зараз мають статус єпархій, архієпархій та митрополій у Східній і Центральній Європі та Північній Америці	Автономна єпархія	Візантійський	Закарпаття (Україна)	Мілан Шашік, Ніл (Лущак) - єпископ-помічник	біля 500 000
Словацька греко-католицька церква (заснована МГКЄ)	Архиєпархії, автономні єпархії і апостольський екзархат	Візантійський	Словаччина	Ян Баб'як	246 060
Угорська греко-католицька церква (заснована МГКЄ)	Архиєпархії, автономні єпархії і апостольський екзархат	Візантійський	Угорщина	Фюлеп Кочіш	290 000
Українська греко-католицька церква	Верховне архієпископство	Візантійський	Україна, діаспора	Святослав Шевчук	понад 5,5 мільйонів
Хорватська греко-католицька церква	Єпархія і апостольський екзархат	Візантійський	Хорватія, Боснія і Герцеговина	Нікола Кекіч	44042
Вірменська католицька церква	Патріархат	Вірменський	Ліван, Туреччина	Нерсес Бедрос XIX	539 806
Ефіопська католицька церква	Архиєпархія	Ефіопський	Ефіопія, Еритрея	Берхану Сурафі	208 093
Коптська католицька церква	Патріархат	Коптський	Єгипет	Антоній Нагіб	163 849
Маронітська католицька церква	Патріархат	Західно-сірійський	Ліван	Бешара Рай	3 090 509
Сирійська католицька церква	Патріархат	Західно-сирійський	Ліван	Ігнатій Йосип III	161 780
Сиро-Малабарська католицька церква	Верховне архієпископство	Східно-сирійський	Індія, США	Джордж Аленчеррі	3 947 396
Сиро-Маланкарська католицька церква	Верховне архієпископство	Західно-сирійський	Індія, США	Моран мор Баселіос Клееміс	413 513
Халдейська католицька церква	Патріархат	Східно-сирійський	Ірак	Еммануель III Деллі	452 488

Література і посилання

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Декрет "О Восточных церквях" ("Orientalium Ecclesiarum") Второго Ватиканского собора
• Статистика восточнокатолических церквей
• архиеп. М. Д. Броджи, свящ. И. Выжанов, А. Г. Крысов, В. В. Тюшагин Восточные католические Церкви // Православная Энциклопедия. Т. 9. С. 484-492
• Kodeks Kanonów Kościołów Wschodnich
• Ks. Andrzej Orczykowski SChr, Uniwersytet Kard. S. Wyszyńskiego w Warszawie "Problemy migracji w Kodeksie Kanonów Kościołów Wschodnich"
• Агульная панарама Ўсходніх Цэркваў // Газета "Царква". № 3-4 (7-8). 1996. С. 8-9.