Сцинк синьоязикий
| Синьоязикий сцинк | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сцинк синьоязикий (Tiliqua)
|
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
| 8 видів
|
||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||
| Trachydosaurus | ||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
Синьоязикий сцинк (Tiliqua) - рід родини Сцинкових підряду Ящірок.
Зміст |
Опис[ред.]
Це великі ящірки. Найменший вид з яких має розмір 60-70 мм, найбільший - 60-65 см. Мають міцний, широкий тулуб, велику та високу голову, п'ятикінцеві лапи. Хвіст середньої довжини, інколи довгий. Тут накопичується жир. Особливість - широкий язик синього кольору. Дуже розвинуті очі, мають роздільні віки. Синьоязикий сцинк наділений редукцією органів чуття.
Спосіб життя[ред.]
Веде наземний спосіб життя. Мешкає у пустелях, вологих лісах, зарості чагарників. Харчуються рослиною та тваринною їжею - комахами, плодами, квітами, ягодами, черевоногими молюсками, членистоногими.
Полюють вони вдень, а на ніч відпочивають у норах. Ведуть життя одинаків. Втім сиьноязикі сцинки моногамні. Цей рід сцинків живородящий. Вагітність триває 3-5 місяців. У різних видів синьоязиких сцинків може бути різна кількість дитинчат - від 1-2 до 20-25.
Розповсюдження[ред.]
Синьоязикі сцинки мешкають на більшості земель Австралії, на о.Нова Гвінея, на деяких островах Індонезії, на о.Тасманія.
Види[ред.]
- Карликовий синьоязикий сцинк.
- Індонезійський синьоязикий сцинк.
- Новогвінейський синьоязикий сцинк.
- Звичайний синьоязикий сцинк.
- Мармуровий синьоязикий сцинк.
- Чорноскронний синьоязикий сцинк.
- Короткохвостий сцинк.
- Австралійський синьоязикий сцинк.
Джерела[ред.]
- Austin, J.J. & Arnold, E.N. (2006): Using ancient and recent DNA to explore relationships of extinct and endangered Leiolopisma skinks (Reptilia: Scincidae) in the Mascarene islands. Molecular Phylogenetics and Evolution 39(2): 503–511.
