Сьоме небо (фільм, 1927)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сьоме небо
7th Heaven
7thheaven 01.jpg
Жанр драма, мелодрама
Режисер Френк Борзейгі
Продюсер Вільям Фокс
Сценарист Бенжамін Глейзер
У головних
ролях
Джанет Гейнор, Чарльз Фаррелл
Оператор Ернест Палмер
Композитор Вільям П. Перрі
Кінокомпанія Fox Film Corporation
Тривалість  110 хв.
Країна  США
Рік  1927

«Сьоме небо» (англ. Seventh Heaven) — німий художній фільм Френка Борзейгі. Перший фільм, удостоєний «Оскара» за кращу режисуру і один з перших, номінованих на «Оскар» за кращий фільм. У 1995 році фільм був відібраний для американського Національного реєстру фільмів.

Сюжет[ред.ред. код]

«Сьоме небо» — так паризький чистильник каналізації по імені Чіко називає свою убогу кімнатку в мансарді високого багатоквартирного будинку. Вдень він чистить каналізації і мріє коли-небудь «піднятися до людей» — стати прибиральником вулиць, а вечорами піднімається на своє «небо» і спілкується із зірками. Одного вечора він рятує молоду дівчину Даяну, яку намагалася вбити її рідна сестра — садистка Нана. Судячи з усього, сестри живуть у злиднях і ведуть не надто праведне життя. А тут Даяна позбавила обох сестер фантастичного шансу вирватися з їх порочного кола. Проживши все життя під гнітом своєї сестри, Даяна дуже боязка і залякана людина. Після того, як Чіко відбив її у Нани, їй нікуди йти, і вона намагається позбавити себе життя, але тут знову втручається Чіко. Обставини складаються так, що у Даяни з'являється шанс допомогти своєму рятівникові — для цього весь наступний день вона повинна провести у нього вдома. Так Даяна виявляється на «небесах».

Чіко

Хоча Чіко постійно заявляє, що вона у нього лише тимчасово — він дозволяє їй залишитися після того, як вона виконує свою роль (робить вигляд, що вона дружина Чіко перед поліцейськими, які прийшли перевірити Чіко). Сама Даяна занадто боязка, щоб зізнатися, що їй нікуди йти і що сестра дійсно вб'є її, якщо побачить знову. Тому дозвіл Чіко для Даяни дійсно подарунок «небес», які стали для неї справжнім раєм.

Подяка Даяни досить швидко переростає в любов до свого рятівника, але тут починається Перша світова війна. Чіко йде на фронт, а Даяна знайшла роботу на фабриці патронів, де до неї клеїться полковник Бріссак, що стає серйозним випробуванням почуттів дівчини …

Особливу роль у розвитку сюжету займає релігія. На початку фільму Чіко заявляє себе переконаним атеїстом, який двічі «давав богу шанс» довести своє існування. У процесі розвитку подій погляди Чіко на релігію поступово змінюються, хоча він постійно намагається довести оточуючим, що це не так.

Даяна

У ролях[ред.ред. код]

  • Джанет Гейнор — Даяна
  • Чарльз Фаррелл (англ. Charles Farrell) — Чіко
  • Джордж Стоун (англ. George E. Stone) — Рет, шахраюватий колега, а потім і однополчанин Чіко
  • Альберт Грен (англ. Albert Gran) — дядько Боул, таксист
  • Девід Батлер (англ. David Butler) — Гобін, прибиральник вулиць
  • Марія Москвіні (англ. Marie Mosquini) — дружина Гобіна
  • Еміль Чатард (англ. Emile Chautard) — отець Шевінйон, священник
  • Бен Бард (англ. Ben Bard) — полковник Бріссак
  • Гледіс Броквел (англ. Gladys Brockwell) — Нана, сестра Даяни

Нагороди і номінації[ред.ред. код]

  • 1929 — три премії «Оскар»: краща режисерська робота в драматичному кіно (Френк Борзейгі), краща жіноча роль (Джанет Гейнор), кращий адаптований сценарій (Бенджамін Глейзер).
  • 1929 — дві номінації на премію «Оскар»: кращий фільм, краща робота художника (Гаррі Олівер).
  • 1928 — премія журналу «Кінема Дзюмпо» за кращий зарубіжний фільм.

Цікаві факти[ред.ред. код]

У фільмі продемонстрований відомий епізод першої світової війни, коли генерал Галлієні наказав терміново перекинути на фронт піхотну бригаду, використавши для цієї мети паризькі таксі.

Посилання[ред.ред. код]