Сьомін Юрій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Юрій Сьомін
Семин.jpg
Особові дані
Повне ім'я Юрій Павлович Сьомін
Дата народження 1 травня 1947(1947-05-01) (66 років)
Місце народження Оренбург, СРСР СРСР
Зріст 176 см
Вага 67 кг
Прізвисько Палич
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1964—1965
1965—1967
1968—1971
1972—1973
1974
1975—1977
1978—1980
СРСР «Спартак» (Орел)
СРСР «Спартак» (Москва)
СРСР «Динамо» (Москва)
СРСР «Кайрат» (Алма‑Ата)
СРСР «Чкаловець» (Новосибірськ)
СРСР «Локомотив» (Москва)
СРСР «Кубань» (Краснодар)
16 (6)
43 (6)
95 (19)
43 (5)
27 (4)
78 (9)
94 (15)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1983—1985
1986—1990
1992—2005
2005
2006
2008—2009
2009—2010
2010—2012
СРСР «Памір» (Душанбе)
СРСР «Локомотив» (Москва)
Росія «Локомотив» (Москва)
Росія Росія
Росія «Динамо» (Москва)
Україна «Динамо» (Київ)
Росія «Локомотив» (Москва)
Україна «Динамо» (Київ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 31 грудня 2010.

Сьо́мін Юрій Павлович (рос. Юрий Павлович Сёмин, *11 травня 1947, Оренбург) — радянський і російський футболіст та тренер. Головний тренер «Динамо» (Київ) у 2008—2009 та 2010—2012 роках. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер Таджикистану. Заслужений тренер Росії.

Біографія[ред.ред. код]

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

Юрій Сьомін народився в Оренбурзі через півтора року після закінчення Другої світової війни — 11 травня 1947 року. Незабаром сім'я переїхала до Орла, де 16-річний Сьомін дебютував на позиції нападника спочатку за молодіжну команду, а потім і за основу місцевого «Спартака», який тоді грав у другій лізі чемпіонату СРСР.

Вже у 17-річному віці Сьомін перейшов до московського «Спартака», де запам'ятався як технічний і працездатний форвард,[1] хоча він не вважався зіркою і ніколи не запрошувався до збірної СРСР. Тим не менше на рахунку Сьоміна є два історичні голи — перші голи «Спартака» в єврокубках (на 10 і 16 хвилинах у гостьовій перемозі 3:1 проти ОФК Белград в Кубку Кубків у 1966 році).[2]

Ще через три роки він опинився в московському «Динамо», де провів чотири сезони, які вважає кращим часом в своїй кар'єрі гравця.[1] В складі «Динамо» він виборов Кубок СРСР і став срібним призером чемпіонату країни. Пішов Сьомін з «Динамо» через конфлікт з тренером після того, як не потрапив до основного складу на єврокубкову гру. Це сталося за рік до історичного сезону, коли «Динамо» дійшло до фіналу Кубка Кубків.

Сьомін опинився в «Кайраті» з Алма-Ати, який залишив знов-таки через конфлікт з тренером і навіть з дискваліфікацією без права грати у вищій лізі.[1] Сьомін попрямував до Новосибірська, де протягом року грав за «Чкаловець» в нижчому дивізіоні. Двома останніми клубами в його кар'єрі стали московський «Локомотив» і «Кубань» з Краснодара. Закінчив кар'єру Сьомін в 33-річному віці з лише одним трофеєм — Кубком СРСР.

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

Восени 1983 року 36-річного Сьоміна запросили в Душанбе врятувати місцевий «Памір» від вильоту до другої ліги. Молодий тренер упорався із завданням, за що одержав звання заслуженого тренера Таджицької РСР. Сьомін також заклав підвалини майбутнього виходу «Паміра» до вищої ліги у 1988 році. Це сталося вже без Сьоміна, який 1986 року перейшов до московського «Локомотива» й відтоді тренував клуб майже 20 років.

У 57 попередніх чемпіонатах СРСР «Локомотив» лише один раз піднявся на п'єдестал пошани (срібло у 1959 році), тоді як під керівництвом Сьоміна клуб перетворився на одного з лідерів російського футболу, двічі здобувши бронзу (1994 і 1998 роки), чотири рази — срібло (1995, 1999, 2000 і 2001 роки), а 2002 року вперше за 79 сезонів став чемпіоном, здолавши в «золотому матчі» ЦСКА (1:0). «Локомотив» також повторив успіх в 2004 році.

Юрій Сьомін, головний тренер «Локомотива» (2009 рік)

2005 року Сьоміна призначили головним тренером збірної Росії, але команда не пройшла відбір до Кубка світу з футболу 2006, хоча й не програла під його керівництвом жодного матчу.

Після цього Сьомін не повернувся на посаду головного тренера «Локомотива», пояснивши це розбіжністю поглядів із керівництвом. 2006 року він підписав контракт з московським «Динамо», але подав у відставку вже у серпні того ж року після того, як команда набрала лише 9 очок у 14 матчах чемпіонату.

Урешті-решт Сьомін повернувся до «Локомотива», але вже як президент (головним тренером став Анатолій Бишовець). Після найгіршого результату клубу в історії російських чемпіонатів (7-е місце в 2007 році) і Бишовця, і Сьоміна було звільнено.

«Динамо» (Київ)[ред.ред. код]

8 грудня 2007 року Юрія Сьоміна було офіційно представлено як нового головного тренера «Динамо» (Київ). Контракт вступив в силу 1 січня 2008 року і був розрахований на два з половиною роки.[3]. Перед його приходом «динамівці» переживали важкі часи — в чемпіонаті України після першого кола кияни відставали не лише від донецького «Шахтаря», а й від дніпропетровського «Дніпра», а єврокубковий сезон команда провалила, програвши в груповому етапі Ліги Чемпіонів всі 6 матчів. Сьомін зумів налагодити гру команди, і «Динамо» не лише піднялась із третього місця, а і повернула чемпіонат в своє звичайне русло — за чемпіонський титул знову боролись «біло-сині» і «Шахтар». Все ж, донецький клуб «Динамо» не перегнало, хоч відставання становило лише 3 очки. І в Кубку, і в Суперкубку України київський клуб у фіналі програв донеччанам, в першому випадку з рахунком 2:0, в другому по серії пенальті.

Наступний сезон для команди виявився одним з найкращих в історії клубу. Цього разу боротьби за чемпіонський тилул не було, кияни переганяли «Шахтар» на 12 очок. До групового етапу Ліги Чемпіонів кияни пройшли, в 2 відбірному раунді важко перегравши ірландську «Дрохеду», а в 3 відбірному раунді двічі розгромивши одного з найпринциповіших суперників — московського «Спартака» (двічі по 4:1). І в групі київський клуб грав красиво — в першому турі «Динамо» лише на останіх хвилинах втратило перемогу в домашньому матчі з одним з найсильніших клубів світу, лондонським «Арсеналом» (1:1).

« На цей раз можу впевнено сказати, що команда прогресує, що команда є на правильному шляху, що і показала гра. Якщо ви пам'ятаєте, то рік-два тому «Динамо» після першого тайму програвало 2:0 чи 3:0  »
(Ігор Суркіс)

І в інших матчах групи «біло-сині» грали впевнено, зовсім трохи киянам не вистачило до виходу до 1/8 розіграшу турніру, проте і третє місце з 8 очками було успіхом, оскільки «Динамо» продовжувало виступи в Кубку УЄФА. В 1/16 команда переграла в важкому матчі іспанську Валенсію (незважаючи на суддівські помилки), а в 1/8 в першому в Європі українському дербі пройшло харківський «Металіст». В чвертьфіналі київський клуб преграв французький «Парі-Сен-Жермен» — в першому матчі в рівній грі «Динамо» зіграло в «суху» нічию, а в другому матчі кияни впевнено виграли — 3:0. В півфіналі «динамівці» зустріли найпринциповішого суперника — «Шахтаря». Саме тут київська команда повернула свій «борг» з чемпіонату — вдома зіграли 1:1, а в Донецьку лише на останніх хвилинах програли з рахунком 2:1.

Після «Динамо»[ред.ред. код]

26 травня 2009 року контракт з «Динамо» був розірваний в зв'язку з бажанням Сьоміна повернутися на посаду головного тренера московського «Локомотива», в якому з 1 червня і приступив до виконання своїх обов'язків[4][5].

З клубом тренер не зміг досягти успіху, зайнявши лише 5 місце в чемпіонаті та вилетівши в Лізі Європи від клубу другого швейцарського дивізіону «Лозанни» у раунді стикових матчів. Зважаючи на це, 29 листопада 2010 року, після завершення російського футбольного сезону, рада директорів «Локомотива» зняла з посади Сьоміна, виплативши йому за це грошову компенсацію[6][7].

Знову в «Динамо»[ред.ред. код]

23 грудня 2010 року підписав контракт на три з половиною роки з «Динамо» (Київ)[8]. Цього разу завдання перемогти в Чемпіонаті України перед Сьоміним немає, оскільки за 11 турів до завершення команда відстає від «Шахтаря» на 12 очок. Натомість в Лізі Європи команда витсупає під орудою Сьоміна вдало, вийшовши до чвертьфіналу — а то в 1/8 був переможений головний фаворит турніру — «Манчестер Сіті». В чвертьфіналі «Динамо» програло ФК «Спортінг (Брага)».

Після чотирьох поразок (від «Боруссії» (Менхенгладбах) — 1:2 та «Парі Сен-Жермен» — 4:1 у Лізі чемпіонів та двічі від донецького «Шахтаря» у чемпіонаті — 3:1 та кубку — 4:1) у п'яти матчах 24 вересня 2012 року Сьомін був звільнений з поста головного тренера.

На прес конференції з цього приводу він зазначив, що роки, проведені ним на тренерському містку «Динамо» - одни з найкращих у його тренерській кар'єрі[9].

Статистика[ред.ред. код]

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Спартак» (Орел) 1964 ? ? ? ? - -
1965 16 6 1 0 - -
«Спартак» (Москва) 1965 13 2 0 0 - -
1966 22 4 1 0 3 3
1967 8 0 0 0 - -
«Динамо» (Москва) 1968 16 3 1 0 - -
1969 29 9 3 1 - -
1970 29 4 5 2 - -
1971 21 4 3 1 2 0
«Кайрат» 1972 25 3 1 0 - -
1973 18 2 2 0 - -
«Чкаловець» 1974 27 4 0 0 - -
«Локомотив» 1975 27 4 1 0 - -
1976 28 4 3 0 - -
1977 23 1 0 0 - -
«Кубань» 1978 34 10 0 0 - -
1979 39 4 0 0 - -
1980 21 0 1 0 - -

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Команда Ліга/дивізіон Сезон Місце Команд Примітки
«Памір» (Душанбе) Перша ліга 1983 12 22
1984 8 22
1985 4 22
«Локомотив» (Москва) Перша ліга 1986 12 24
1987 2 22 Вийшов до вищої ліги
Вища ліга 1988 7 16
1989 15 16 Вибув до першої ліги
Перша ліга 1990 4 20 Вийшов до вищої ліги
Прем'єр-ліга
(Вища ліга)
1992 4 20
1993 5 18
1994 3 16
1995 2 16
1996 6 18
1997 5 18
1998 3 16
1999 2 16
2000 2 16
2001 2 16
2002 1 16
2003 4 16
2004 1 16
2005 - 16 Звільнився до кінця сезону
Збірна Росії Відбір до ЧС-06 2005 3 7 Не пройшов відбір
«Динамо» (Москва) Прем'єр-ліга 2006 - 16 Звільнено до кінця сезону
«Динамо» (Київ) Прем'єр-ліга 2007-08 2 16 прийшов під час зимової перерви
2008-09 1 16 контракт з «Динамо» був розірваний
«Локомотив» (Москва) Прем'єр-ліга 2009 4 16 прийшов під час літньої перерви
«Локомотив» (Москва) Прем'єр-ліга 2010 5 16 рада директорів зняла з посади після завершення сезону
«Динамо» (Київ) Прем'єр-ліга 2010-11 2 16 прийшов під час зимової перерви

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Гравець[ред.ред. код]

Тренер[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в «Тренеры: Юрий Сёмин (рос.)». RussiaTeam.ru. Архів оригіналу за 2013-07-03. Процитовано 8 січня 2008. 
  2. «Спартак в еврокубках времен СССР (рос.)». Официальный сайт болельщиков ФК Спартак Москва. Архів оригіналу за 2013-07-03. Процитовано 8 січня 2008. 
  3. «Юрій Сьомін – головний тренер "Динамо"». Офіційний сайт ФК «Динамо Київ». Процитовано 2007-12-09. 
  4. «Юрий Семин: "Мы выиграли самое важное соревнование"». Официальный сайт ФК "Динамо" (Киев). 2009-05-26. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-05-26. 
  5. «Сёмин назначен главным тренером "Локомотива"». Чемпионат.ру. 26.05.2010. Процитовано 26 May 2009. 
  6. «Сообщение пресс-службы». Официальный сайт ФК "Локомотив". 2010-11-30. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2010-11-30. 
  7. «Руководство Локомотива отправило Сёмина в отставку». Чемпионат.ру. 30.11.2010. Процитовано 30 November 2010. 
  8. «Юрий Сёмин подписал контракт с "Динамо"». Официальный сайт ФК "Динамо" (Киев). 2010-12-24. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2010-12-24. 
  9. Юрий Семин: "В "Динамо" прошли лучшие годы моей карьеры"

Посилання[ред.ред. код]