Сюккейен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сюккейен
縮景園
«Веселковий міст» в центрі ставка Такуей.
«Веселковий міст» в центрі ставка Такуей.
Розташування: Хіросіма, Японія
Координати: 34°23′57″ пн. ш. 132°28′02″ сх. д. / 34.3994222° пн. ш. 132.4672417° сх. д. / 34.3994222; 132.4672417Координати: 34°23′57″ пн. ш. 132°28′02″ сх. д. / 34.3994222° пн. ш. 132.4672417° сх. д. / 34.3994222; 132.4672417
Площа: 50 995,5 м²
Заснований: 1620
Веб-сторінка: Офіційний сайт
Сюккейен
縮景園
на Вікісховищі

Сюккейен (яп. 縮景園, しゅっけいえん, «Сад мініатюрних краєвидів») — японський сад прогулянкового типу[1] в Японії, у місті Хіросіма, районі Нака.

Історія[ред.ред. код]

У 1619 році самурайський можновладець Асано Наґаакіра був призначений сьоґунатом Токуґава володарем провінції Акі та 8 повітів провінції Бінґо, з центром у Хіросімському замку. 1620 року, його головний васал і майстер чайної церемонії Уеда Соко розпочав поблизу замку будівництво саду, що мусив стати частиною вілли нового володаря. Сад, який складався з багатьох мініатюрних ландшафтів, отримав назву «Сюккейен» і, за переказами, уособлював легендарне «Західне озеро» китайського міста Ханчжоу.

Після реставрації Мейдзі 1869 року, Сюккейен використовувався як садиба роду Асано. 1884 році, коли Генеральний штаб Збройних сил Японії був перенесений до Хіросімського замку, а сама Хіросіма виконувала функції японської столиці, сад став тимчасовою резиденцією Імператора. У 1913 році Сюккейен було впереше відкрито для громадського огляду, а у 1940 році подаровано родом Асано префектурі Хіросіма. Того ж року, сад було офіційно визнано цінною державною пам'яткою Японії. 6 серпня 1945 року Сюккейен було зруйновано у результаті ядерного бомбардування Хіросіми авіацією США[2], але невдовзі реставровано у 1951 році.

З 2-ї половини 20 століття Сюккейен є одним з головних туристичних об'єктів Хіросіми, який щорічно відвідує близько 300 тисяч осіб. Сад вважається державною природоохоронною пам'яткою Японії.

Опис[ред.ред. код]

У центрі саду знаходиться ставок Такуей, у якому розміщено понад 10 малих і великих штучних островів. Його оточують округлі насипні гори, долини, мости, чайні хатки і альтанки. Вони з'єднані пісчаними і кам'яними доріжками, з яких відкривається вид на весь сад. Задля того, щоб збільшити відчуття розміру саду, який є невеликим, використана техніка перетятої місцевості: рівнини різко переходять у височини, місцями течуть струмки і водоспади, а вся територія густа вкрита деревами і квітами, які представляють рослинність різних пір року. Через центр ставка перекинуто «Веселковий міст»[3], який було споруджено за зразком «Місячного моста» з токійського саду Коракуен і «Моста вічності» Імператорської вілли Сюґакуїн в Кіото[4]. У південно-центральній частині саду знаходиться «Дім свіжого вітру»[5], призначений для відпочинку, чайної церемонії і оглядання ставка з мостом. Він побудований у стилі чайної.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Японською: 回遊式庭園, кайюсікі-тейен. Різновид саду центром якого виступає ставок, довкола якого прокладено доріжки для прогулянок і милування природою. Вперше прогулянкові сади почали будувати у середині 15 століття, у період Муроматі, а особливої популярності серед заможного самурайства і буддистських монастирів вони набули у 17 столітті, на початку періоду Едо. Класична форма прогулянкового саду сформувалася наприкінці 16 століття.
  2. Ударна хвиля знесла майже всі будівлі і дерева Сюккейена. Втримався лише «Веселковий міст» і декілька камфорних дерев. Після бомбардування сад був притулком для біженців і місцем поховання померлих.
  3. Японською: 跨虹橋, коко-кьо.
  4. Міст було перебудовано у 17831788 роках кіотським садівником Сімідзу Сітіроемоном на запрошення 7-го володаря Хіросіми Асано Сіґеакіри.
  5. Японською: 清風館, сейфу-кан.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 縮景園: 1945年/ 田端展著. 広島: 溪水社, 2006.
  • 縮景園山荘図の世界 / 広島市文化財団広島城編. 広島: 広島市文化財団広島城, 2005.

Посилання[ред.ред. код]