Сюрикен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сюрике́н (яп. 手里 剣) (дослівний переклад: «лезо, приховане в руці»)[1] — японська метальна зброя прихованого носіння (хоча іноді використовувалося і для ударів). Являє собою невеликі клинки, виготовлені за типом повсякденних речей: зірочок, голок, цвяхів, ножів, монет тощо.
Як правило, в арсеналі воїна сюрикени були додатковим зброєю, що додавалися до меча катана або спису ярі, але часто саме вони грали вирішальну тактичну роль в битвах. Мистецтво володіння сюрикенами, відоме як сюрикен-дзюцу, викладалося в якості другорядної навички в багатьох відомих школах: Ягю Рю, Каторі Синто Рю, Ітто Рю, Кукісін Рю, Тогакуре Рю.[2]
Примітки [ред.]
- ↑ «Sogubudo». Введение в сюрикэн-дзюцу и краткая история искусства. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2009-05-29.
- ↑ «Федеральный закон« "Об оружии" от 13.12.1996 N 150-ФЗ»». Консультант-плюс. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2009-05-29.
