Сяожень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сяо-жень)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сяожень (поняття конфуціанства) — маленька, нікчемна людина. Протиставляється цзюньцзи (кит. 君子).

Із послабленням аристократичної стратифікації в епоху Східна Чжоу та підняттям класу "лицарів-школярів" ши 士 поняття сяожень у певній мірі втратило значення "простолюдець" та отримало коннотацію "людини, позбавленої освіти". Відрізненням між цзюньцзи та сяожень, згідно конфуціанської концепції, була наявність чи відсутність вміння поводитися чинно (знати ритуал-лі 禮/礼).

Джерела[ред. | ред. код]