Сєнно (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

місто Сєнно
біл. Сянно

Транслітерація назви Sianno
Coats of arms of Siannod flag of Siannod
Сєнно
Основні дані
54°49′00″ пн. ш. 29°41′00″ сх. д. / 54.81667° пн. ш. 29.68333° сх. д. / 54.81667; 29.68333Координати: 54°49′00″ пн. ш. 29°41′00″ сх. д. / 54.81667° пн. ш. 29.68333° сх. д. / 54.81667; 29.68333
Країна Білорусь Білорусь
Область Вітебська область
Район Сєнненський район
Перша згадка 1442
Статус з 1777 року
Населення 8,1 тис. осіб (2007)
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 211117
Телефонний код +375-2135
Висота 176 м.н.р.м.
Водний об'єкт озеро Сєнно
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Бурбин (15 км)
До Мінська
 - фізична 171 км
До обласного центру
 - фізична 51 км
Сєнно. Карта розташування: Білорусь
Сєнно
Сєнно
Сєнно. Карта розташування: Вітебська область
Сєнно
Сєнно
Сєнно (Вітебська область)
Мапа

CMNS: Сєнно у Вікісховищі

Сєнно́ (біл. Сянно) — місто в Вітебській області Білорусі. Адміністративний центр Сєнненського району.

Населення міста становить 8,1 тис. осіб (2007; 8,1 тис. в 2006).

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють комбінат будівельних матеріалів, льонозавод, плодоовочевий, цегляний та молочний заводи, підприємства лісової та деревообробної промисловостей, ведеться видобуток торфу. Є готель, краєзнавчий музей.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше місто згадується 1442 року, входило до Полоцького воєводства Великого Князівства Литовського. Містечко належало Ольгердовичам, Друцьким, Острозьким. В першій половині XVI століття — містечко Вітебського воєводства Великого Князівства Литовського. 1534 року містечко було спалене московськими військами Бориса Горбатого. В першій половині XVII століття належало Сапегам.

З 1772 року Сєнно в складі Російської імперії, стало містечком Оршанської провінції. В другій половині XVIII століття належало Огінським. 1777 року Сєнно отримав статус міста, став центром Сєнненського повіту спочатку Білоруської, а пізніше Могильовської губернії. 16 жовтня 1781 року місто отримало свій герб. В 1923 року — позаштатне місто, центр волості Вітебського повіту. Після окупації Білоруської Народної Республіки — в складі РРФСР, з 17 липня 1924 року — в складі БРСР як центр Сєнненського району Вітебської губернії. З липня 1941 по 25 червня 1944 років місто було окупованим німцями.

Географія[ред. | ред. код]

Сенно стоїть на 2 моренних височинах, розділених з півночі на південь однойменним озером.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через Сєнно проходять автомобільні дороги Р25 (Вітебськ - Сєнно), Р86 (траса М8 - Богушевсбк - Мядель) і Р113 (Сєнно - Ушачі).

Міські та приміські пасажирські перевезення здійснює ВАТ «АТП № 20» міста Сєнно.

Туристична інформація[ред. | ред. код]

Працює Сєнненський краєзнавчий музей. Зупинитися можна в міському готелі.

Видатні місця[ред. | ред. код]

  • Слов'янське городище залізної доби на околиці
  • Церква Святого Миколая (кін. XX століття)
  • Католицька каплиця Святої Трійці (кін. XX століття)
  • Костел Пресвятої Трійці і монастир домініканців (XVIII ст.)
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці
  • Адміністративна будівля (поч. XIX століття)

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Володимир Гомонов (1929—1998) — білоруський художник-маляр
  • Геннадій Давидько (нар. 1955) — заслужений артист Білорусі
  • Міхал Ермашкевіч (нар. 1966) — білоруський римсько-католицький діяч, домініканець, художник
  • Алесь Жаврук (1910—1942) — білоруський поет
  • Лариса Кажарська (нар. 1938) — білоруська вчена-медик
  • Дора Кроз (1909—1997) — білоруська співачка
  • Марія Певзнер (1901—1989) — учена, психіатр, дефектолог
  • Євген Радкевич (1937—1999) — білоруський письменник
  • Олесь Жаврук (1910—1942) — білоруський поет

Посилання[ред. | ред. код]