Сєнін Іван Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Семенович Сєнін
 
Партія: КПРС
Народження: 1903
Смерть: 1981
Похований: Байкове кладовище
Дружина: Клавдія Петрівна Вихрєва

Іва́н Семенович Сє́нін (19031981) — радянський партійний і державний діяч, інженер.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в 1903 році на Донбасі у сім'ї шахтаря Петровського рудника, українець. У 1917 році поступив на шахту № 19 Рутченківського рудника, та протягом чотирьох років працював лампоносом, плитовим та коногоном. В 1921 році його обирають секретарем Рутченківського комітету комсомолу. Восени 1922 року Іван Сенін почав навчання на робітфаку при Донецькому технікумі імені Артема. Після закінчення робітфаку Іван Сенін закінчив Політехний інститут у Києві у 1930 році, вступив до аспірантури, згодом спеціалізувався в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

В 1931 році його призначено головним інженером Київського заводу «Червоний гумовик», а з 1932 року він працює директором заводу «Укркабель». В 1938 році Івана Сєніна було призначено заступником народного комісара легкої промисловості УРСР, через рік — народним комісаром.

Могила Івана Сєніна

В 19401942 і 19431953 роках — заступник голови Раднаркому, пізніше Ради міністрів, в 19531965 роках — перший заступник голови уряду (одночасно в 19571959 роках — голова Держплану УРСР); в 19491965 роках член Політбюро, пізніше Президії ЦК КП(б)У, у 19561961 роках — кандидат у члени ЦК КПРС, у 19611966 роках — член ЦК КПРС; депутат Верховної Ради УРСР (19471967) і СРСР (19461966).

Як член делегації УРСР, брав участь у 1945 році в установчій конференції ООН в Сан-Франциско, 1947 року — підписав у Парижі від імені уряду УРСР мирові договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Румунією та Угорщиною.

Помер в 1981 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Література[ред.ред. код]