Сєченов Іван Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Сєченов, І. Репін

Сєченов Іван Михайлович (1 серпня 1829 — †2 листопада 1905) — видатний фізіолог, психолог і мислитель-матеріаліст, який започаткував фізіологічну школу.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Теплий Стан Симбирської губернії, в дворянській родині, де отримав початкову освіту. Навчався в Головному інженерному училищі Петербурга, після закінчення якого в 1848 проходив військову службу в Києві. У 1850 вийшов у відставку. У 1851 р. вступив вільним слухачем до Московського університету на медичний факультет і з відзнакою закінчив його в 1856 р. «в ступені лікаря з відзнакою з наданням … права після захисту дисертації отримати диплом на ступінь доктора медицини». Потім протягом трьох з половиною років Сєченов вчився в Німеччині, займався не лише біологічними дисциплінами, але також фізикою та аналітичної хімією. За кордоном виникла тісна дружба Сєченова з С. П. Боткіним, Д. І. Менделєєвим, О. П. Бородіним, художником А.Івановим.

На початку 1860 Сєченов приїхав до Петербурга, захистив дисертацію на ступінь доктора медичних наук. Він почав читати лекції в Медико-хірургічній академії: у березні — курс «тваринного магнетизму», а з осені — повний курс фізіології. Сеченовская лабораторія стала в ті роки центром досліджень в області не лише фізіології, але і токсикології, фармакології, клінічної медицини. У 1870 р. Сєченов вийшов у відставку і був обраний професором кафедри фізіології в Новоросійському університеті в Одесі. З 1876 по 1889 р. він обіймав кафедру фізіології в Петербурзькому університеті. З 1876 по 1901 р. викладав в Московському університеті спочатку як доцент, а з 1891 р. — як професор.

Ще в «Тезах», що передували докторській дисертації, Сєченов висунув положення про своєрідність рефлексів, центри яких знаходяться в головному мозоку, і ряд ідей, що сприяли подальшому вивченню їм головного мозоку. У 1862 р. в паризькій лабораторії К.Бернара Сєченов експериментально перевірив гіпотезу про вплив центрів головного мозку на рухову активність (феномен центрального гальмування, описаний ним у 1863 р., був названий «сеченівськім гальмуванням»). Повернувшись до Росії у травні 1863 р., він за пропозицією М. А. Некрасова написав для «Современника» статтю під назвою «Спроба ввести фізіологічні основи в психічні процеси». Цензура наклала заборону на публікацію, угледівши негожість в назві і «пропаганду матеріалізму» у тексті. Того ж року ця робота під назвою «Рефлекси головного мозку» була надрукована в «Медичному віснику», а в 1866 р. вийшла окремим виданням. За висловом І. П. Павлова, це була «справді для того часу надзвичайна спроба … уявити собі наш суб'єктивний світ чисто фізіологічно». З цієї роботи почалася ера об'єктивної психології.

У 1890-ті роки Сєченов звертається до проблем психофізіології і теорії пізнання. Курс лекцій, прочитаний ним у Московському університеті, ліг до основи «Фізіології нервових центрів» (1891). У цій роботі вчений аналізував весь спектр різних нервових явищ, від несвідомих реакцій у тварин до вищих форм сприйняття у людини. Важливим напрямком його наукової діяльності стали також роботи з питань фізіології газообміну, дихальної функції крові, складу легеневого повітря.

Основні публікації[ред.ред. код]

  • «Рефлексы головного мозга» — 1863
  • «Физиология нервной системы» — 1866
  • «О поглощении СО2 растворами солей и сильными кислотами» — 1888
  • «Физиология нервных центров» — 1891
  • «О щелочах крови и лимфы» — 1893
  • «Физиологические критерии для установки длительности рабочего дня» — 1895
  • «Прибор для быстрого и точного анализа газов» — 1896
  • «Портативный дыхательный аппарат» — 1900, совместно с М. Н. Шатерниковым.
  • «Очерк рабочих движений человека» 1901
  • «Предметная мысль и действительность» — 1902
  • «Элементы мысли» — 1879
  • «Автобиографические записки» — 1904

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

  • Введенский Н. Е. И. М. Сеченов — Тр. С.-Петербургского общества естествоиспытателей, 1906, т. 36, в. 2.
  • Кекчеев К. Х. И. М. Сеченов — М., 1933.(Жизнь замечательных людей)
  • Коштоянц Х. С. И. М. Сеченов — М., 1950.
  • Ярошевский М. Г. И. М. Сеченов — Л., 1968.
  • Сеченов Иван Михайлович