Гленн Теодор Сіборг

Гленн Сіборг
англ. Glenn Theodore Seaborg швед. Glenn Teodor Sjöberg
Ім'я при народженні	англ. Glen Theodore Seaborg
Народився	19 квітня 1912(1912-04-19)[…] Ішпемінг, Маркетт, Мічиган, США
Помер	25 лютого 1999(1999-02-25)[…] (86 років) Лафаєтт, Контра-Коста, Каліфорнія, США ·інсульт
Місце проживання	США
Країна	США
Національність	США
Діяльність	хімік, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі) (1937) Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1937) Jordan High Schoold (1929)
Галузь	ядерна хімія
Заклад	Мангеттенський проєкт Комісія з атомної енергії США Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівник	George Ernest Gibsond
Відомі учні	Джозеф Вільям Кеннедіd Elizabeth Rauscherd Arthur Wahld
Аспіранти, докторанти	John Gofmand Leon O. Morgand Rodney H. Banksd Кістяківська Віра Roger Batzeld Arthur Wahld Kenneth Street Jr.d Gerhart Friedlanderd W. Wayne Meinked
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Національна академія наук США Академія наук СРСР Шведська королівська академія інженерних наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Американське філософське товариство AAAS Американське фізичне товариство Баварська академія наук Сербська академія наук і мистецтв Польська академія наук
Відомий завдяки:	відкриттям десяти трансуранових елементів
У шлюбі з	Helen L. Seaborgd
Діти	David Seaborgd
Нагороди	орден Почесного легіону (1973) Нобелівська премія з хімії (1951) медаль Прістлі (1979) медаль В. Перкіна (1957) медаль Джона Скотта (1952) медаль Франкліна (1963) ACS Award in Pure Chemistryd (1947) Swedish American of the Yeard (1962) Національна зала слави винахідників США (2005) Clark Kerr Medald (1986) Vannevar Bush Awardd (1988) American Institute of Chemists Gold Medald (1973) Премія століття (1956) Сілліманівські меморіальні лекції (1956) Вашингтонівська премія (1965) член Американського фізичного товариства медаль Вілларда Гіббза (1966) почесний член Комітету скептичних розслідуваньd член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd іноземний член Лондонського королівського товариства (27 червня 1985) George C. Pimentel Award in Chemical Educationd (1994) Charles Lathrop Parsons Awardd (1964) почесний доктор Університету Маяміd (27 січня 1967) Glenn T. Seaborg Medald (1987) William H. Nichols Medald (1948)
Автограф
Гленн Теодор Сіборг у Вікісховищі

Гленн Теодор Сіборг (англ. Glenn Theodore Seaborg) (19 квітня 1912 — 25 лютого 1999) — американський фізик, удостоєний 1951 року Нобелівської премії з хімії (спільно з Едвіном Макмілланом) за синтез плутонію і інших трансуранових елементів.

Народився 19 квітня 1912 в Ішпемінгу (штат Мічиган). Закінчив Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1934). Отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті в Берклі (1937). З 1945 був професором, в 1958—1961 — ректором Каліфорнійського університету в Берклі.

Роботи Сіборга з отримання трансуранових елементів мали величезне значення для розвитку атомної енергетики і створення атомної бомби. Спільно з Макмілланом Сіборґ синтезував плутоній (1940—1941), брав участь у відкритті ряду трансуранових елементів: америцію, кюрію (1944), берклію (1949) та інших. 1942 року висловив гіпотезу про існування сімейства актиноїдів, що зіграло велику роль в прогнозі властивостей важких трансуранових елементів. У періодичну систему елементів актиноїди були вставлені після лантаноїдів. У 1942—1946 працював в Металургійній лабораторії в Чиказькому університеті над проблемою промислового отримання плутонію для атомної бомби. Він був відповідальним за багатоступеневі хімічні процеси, які відділяли, концентрували та ізолювали плутоній. У 1945 році підписав звернення до уряду США («Доповідь Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст. З 1946 по 1950 був членом загального консультативного комітету Комісії з атомної енергії (КАЕ). З 1946 до 1958 виконував обов'язки директора відділення ядерної хімії Каліфорнійського університету в Берклі. У 1954—1956 і з 1971 — був заступником директора Радіаційної лабораторії в Берклі, яку заснував Ернест Орландо Лоуренс. З 1961 по 1971 за запрошенням президента Джона Ф. Кеннеді займав посаду голови КАЕ. У 1963 р. вів переговори про укладення Договору про заборону випробувань ядерної зброї. У 1971 Ґленн Сіборґ повернувся до університету Берклі.

Нагороджений медалями Перкіна (1957), Б. Франкліна (1963), Національною науковою медаллю США (1991) та іншими. Лауреат премії Енріко Фермі (1959). Помер Сіборг в Лафаєті (шт. Каліфорнія) 25 лютого 1999.

На честь Ґленна Сіборґа було названо хімічний елемент сіборгій.

Посилання

• Сіборґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Внесок Гленна Т. Сіборга у просування науки [Архівовано 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія Сіборга [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія Гленна Сіборга [Архівовано 20 червня 2001 у Wayback Machine.] (англ.)
• Нобелівська премія з хімії 1951 р. [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)