Сібілла Алерамо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сібілла Алерамо
Sibilla Aleramo
Ім'я при народженні італ. Rina Faccio
Псевдонім Sibilla Aleramo[1]
Народилася 14 серпня 1876(1876-08-14)[2][3][…]
Алессандрія, П'ємонт, Італія[1]
Померла 13 січня 1960(1960-01-13)[2][3][…] (83 роки)
Рим, Італія[1]
Поховання Кампо Верано[5][6]
Країна  Італія[7]
 Королівство Італія
 Італія[1]
Діяльність письменниця, поетка, редакторка
Сфера роботи фемінізм і поезія
Мова творів італійська
Magnum opus "Жінка"
Родичі Adele Facciod
Нагороди

CMNS: Сібілла Алерамо у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Сібі́лла Алера́мо (псевдонім Ріни Фарро; італ. Sibilla Aleramo; *14 серпня 1876(18760814), Алессандрія — †13 січня 1960, Рим) — італійська письменниця-феміністка, поетка та редакторка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Алессандрії. У 16 років вимушено вступила в шлюб з чоловіком, який зґвалтував її (див. Франка Віола і італ. matrimonio riparatore). У 1901 році Алерамо ухвалила рішення залишити чоловіка з сином та переїхати в Рим.

Після відвідання СРСР в 1952 написала поему «Росія — висока країна».

Померла у віці 83 років в Римі після довгої хвороби.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи:

Збірки віршів:

  • «Поезії» (1929),
  • «Так — говорю я землі» (1935),
  • «Вечірні вогні» (1956),
  • «Ліси любові» (1957).

Українські переклади у книзі: З італійської сучасної поезії. К., 1958.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]