Сіверська земля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Сіверщина.

Сіверщина

Герб Сіверщини (1672 рік)

Чернігово-Сіверські землі в 15 столітті

Сіверська земля (Сіверщина) — історична область, колиски зародження могутньої Київської Русі, що включала басейн середньої та нижньої Десни, Посем'я і нижнє Посожжя.

Термін зафіксований у джерелах XIV—XVIII століть і є похідним від етноніма «сівер» (сіверяни) — назви східнослов'янської діалектно-етнографічної групи дніпровського лівобережжя (VIII—XII ст.).

Поняття «Сіверська земля» охоплювало тільки частину сіверського етнографічного ареалу, відомого за археологічними пам'ятками давньоруської доби — власне, ті території, які у другій половині XI — першій половині XIII століть входили до складу Чернігівського князівства. Згодом тут існувало Сіверське князівство.

Зміст

1 Сіверська Україна
- 1.1 Географія регіону
- 1.2 Культура і туризм
2 Галерея
3 Посилання та примітки
4 Література

[ред.] Сіверська Україна

Сіверська Україна — північно-східний «кут» України в межах Сіверських земель. Регіон просочений козацькою славою та благочестям. Концентрація пам'яток історії, природи та архітектури тут надзвичайна.^[1]

[ред.] Географія регіону

Регіон Сіверської України займає територію в межах Середино-Будського, Ямпільського, Шосткинського, Глухівського, Кролевецького, Конотопського, Путивльського та Буринського районів Сумської області й Новгород-Сіверського, Семенівського, Коропського, Сосницького, Бахмацького, Корюківського, Щорського, Менського та Борзнянського районів Чернігівської області.

Привітання на Сіверській землі

Великими містами тут є:

[ред.] Культура і туризм

Регіон розкинувся на прикордонні української та російської культур, тому цей край є одним з найпривабливіших туристичних регіонів України.

Зараз жителі регіону відроджують історичні і архітектурні пам'ятки, створені руками пращурів та свято шанують і примножують славні традиції свого краю.

Серед найбільш привабливих таких пам'яток є: Глинська пустинь (Глухівський район), Софроніївський монастир (Путивльський район), Спасо-Преображенський монастир (Новгород-Сіверський), Мовчанський монастир (Путивль), Деснянсько-Старогутський національний природний парк (Середино-Будський район), Палац Розумовського (Батурин), Яблуня-колонія (Кролевець), Державні історико-культурні заповідники в центрі Глухова, Путивля, Новгород-Сіверського та дуже багато іншого.

[ред.] Галерея


Визначні пам'ятки Глухова. Трьох-Анастасіївська церква, Водонапірна вежа і Меморіал загиблим у війні 1941—1945 років	Спасо-Преображенський монастир у Новгород- Сіверському. Палатний корпус із Петропавлівською церквою	Батуринська цитадель