Сігурд II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сі́гурд II (11331155) — король Норвегії з 1136 до 1155 року. Походив із династії Інглінгів. Мав прізвисько «Мунн», тобто «Рот».

Життєпис[ред.ред. код]

Син Гаральда IV, короля Норвегії, та Тори Гуттормсдотер, королівської коханки. Був досить малим, коли його батько було вбито у 1136 році. Фактично інтереси Інге став захищати його опікун, впливовий аристократ східної Норвегії. В цьому ж році на тінзі в ейратінгі Сігурда оголошено новим королем. Після цього об'єднався з іншими опікунами принців Магнуса та Інге Гаральдсонів. Разом вони виступили проти короля Магнуса IV та претендента на корону Сігурда Слембе. Вирішальні битви відбулися 12 листопада 1139 року — в морській битві при Ґольменгра поблизу Осло був розбитий і загинув Магнус IV, а на суходолі також зазнав поразки й був вбитий Сігурд Слембе.

Після цього тривало правління трьох братів — Інге I, Сігурд II, Магнуса. У 1142 частину влади було надано ще одному синові Гаральда IV — Ейнстейну, який повернувся із Шотландії. У 1145 році помирає Магнус. Втім до 1155 року відносини між братами були мирними з огляду на те, що фактично керували країною їх опікуни. За цей час у 1152 році під час візиту до Норвегії папського легата Ніколас Бреспіра було впроваджено архієпископство у Нідаросі (сучасний Тронґейм).

6 лютого 1155 спалахнув конфлікт у м. Берген поміж Інге I та Сігурдом II, під час якого останнього було вбито. Боротьбу проти Інге продовжили сини Сігурда II.

Родина[ред.ред. код]

Не був одружений.

Діти від різних коханок:

  • Ґокон (1147—1162)
  • Сігурд (1155—1163)
  • Гаральд (д/н-1170)
  • Цецилія

Джерела[ред.ред. код]

  • Alison Finlay; editor and translator (2004). Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway. Brill Academic Publishers. ISBN 90-04-13172-8