Сідлище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сідлище
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Рада Сідлищенська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26080150130024688
Основні дані
Засноване 1924
Населення 333
Площа 10,658 км²
Густота населення 31,24 осіб/км²
Поштовий індекс 78233
Телефонний код +380 03433
Географічні дані
Географічні координати 48°38′33″ пн. ш. 24°49′46″ сх. д. / 48.64250° пн. ш. 24.82944° сх. д. / 48.64250; 24.82944Координати: 48°38′33″ пн. ш. 24°49′46″ сх. д. / 48.64250° пн. ш. 24.82944° сх. д. / 48.64250; 24.82944
Місцева влада
Адреса ради 78233, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Сідлище, вул. Молодіжна, 1
Карта
Сідлище. Карта розташування: Україна
Сідлище
Сідлище
Сідлище. Карта розташування: Івано-Франківська область
Сідлище
Сідлище
Мапа
Мапа

CMNS: Сідлище у Вікісховищі

Сі́длище — село Коломийського району Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

У часи йосифинської колонізації Галичини в урочищі Боднарівка села Майдан Середній поселилися німці і назвали колонію Бредтгайм (нім. — широкі будинки). Більшість жителів колонії були німцями, але польська адміністрація Галичини заселяла її також поляками і називала «Сєдліска Бредтгайм», що означало «Селище Бредтгайм».

1 липня 1924 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі з ґміни Майдан Середній Надвірнянського повіту вилучено присілок Сєдліска Бредтгайм і утворено з нього нову ґміну.[1]

Розпорядженням Ради міністрів 10 квітня 1934 року село Сєдліска Бредтгайм було передане з Надвірнянського повіту до Коломийського[2], а з 1 серпня 1934 р. включене до новоутвореної ґміни Свєнти Станіслав.

На 1.01.1939 в селі з 980 жителів було 180 українців, 220 поляків, 40 євреїв і 540 німців[3].

Після захоплення Галичини Радянським Союзом німців депортували в 1940 р. до Вартеґау і з назви села вилучили німецьку частину, а польську частину модифікували.

В 1940—1946 рр. часи називалося Сідлиська[4].

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Сідлиська Коршівського району перейменовано на село Сідлище і Сідлиську сільську раду — на Сідлищенська.

Люди[ред. | ред. код]

  • Шищук Пилип Михайлович (*1930, Сідлище — †1990) — дисидент, жертва репресій радянського режиму, студентом музичного училища у Станіславові був 31 травня 1957 арештований і засуджений Станіславським обласним судом 13 вересня 1957 за статтею 54-10 ч.1 КК УРСР (антирадянська пропаганда і агітація) до семи років виправно-трудових таборів. Похований у селі Молодилів.[5]
  • Рабанюк Любов Степанівна (1959, Хоросна) - мовознавець, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці.
  • Салук Іван Андрійович (1965, Хоросна) - педагог, Заслужений тренер України, доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики олімпійського та професійного спорту Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dz.U. 1924 nr 16 poz. 168
  2. Dz.U. 1934 nr 36 poz. 326. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 37, 119.
  4. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів : Каменяр, 1965. — С. 55.
  5. Списки жертв. Процитовано 16 серпня 2016.