Силаєв Іван Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сілаєв)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Силаєв Іван Степанович
рос. Ива́н Степа́нович Сила́ев
Народився 21 жовтня 1930(1930-10-21)[2]
село Бахтизіно Вознесенський район (Нижньогородська область) району Нижньогородської області
Помер 8 лютого 2023(2023-02-08)[1] (92 роки)
Нижній Новгород, Росія[3]
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність політик, інженер
Alma mater Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполєваd
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада Голова Ради Міністрів СРСР
Партія КПРС і Єдина Росія
Автограф
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції
Ленінська премія Почесна грамота уряду Російської Федерації
Order of Friendship

Іва́н Степа́нович Сила́єв (рос. Иван Степанович Силаев — 21 жовтня 1930(19301021), Бахтизіно — 8 лютого 2023) — радянський, пізніше російський державний діяч, Голова Ради Міністрів РРФСР у 19901991 роках, від 24 серпня до 26 грудня 1991 року керівник низки наступників радянського загальносоюзного уряду (КОКНГ, МрЕК та МдЕК). Член ЦК КПРС у 1981—1991 роках. Депутат Верховної ради СРСР 10—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (1975).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 жовтня 1930 року у селі Бахтизіно Вознесенського району Нижньогородської області. В 1954 році Іван Силаєв почав працювати на горьковському авіаційному заводі ім. С. Орджонікідзе інженером-механіком з літакобудування. Через п'ять років вступив у лави КПРС. Партійна кар'єра дозволила Іванові Силаєву в 1971 році стати керівником свого заводу.

З 1974 до 1980 року Іван Силаєв був заступником Міністра авіаційної промисловості СРСР. З 19 грудня 1980 року до 20 лютого 1981 року він короткотривало працював Міністром верстатобудувальної та інструментальної промисловості СРСР. На початку 1981 року XXVI З'їзд КПРС обрав Івана Силаєва членом ЦК КПРС.

З 20 лютого 1981 року до 1 листопада 1985 року Іван Силаєв перебував на посаді Міністра авіаційної промисловості СРСР. Наступні чотири з половиною років (до 18 червня 1990 року) він працював заступником Голови Ради Міністрів СРСР.

18 червня 1990 року Іван Силаєв був обраний, а 13 липня 1991 року підтверджений на посаді Голови Ради Міністрів РРФСР. 26 липня 1991 року він був виключений зі скаду ЦК КПРС за власною заявою.

24 серпня 1991 року Іван Силаєв очолив тимчасовий найвищий орган виконавчої влади СРСР — Комітет з оперативного керування народним господарством СРСР. 20 вересня того ж самого року він був призначений Головою нового уряду СРСР — Міжреспубліканського економічного комітету СРСР, який 14 листопада був перейменований на Міждержавний економічний комітет СРСР. 26 грудня 1991 року Іван Силаєв був звільнений зі своїх посад і ввійшов в історію як останній керівник уряду Союзу РСР.

З 26 грудня 1991 року Іван Силаєв обіймав посаду Надзвичайного та Повноважного Посла Російської Федерації в Європейському Союзі. З кінця 1994 року він перебував на різних посадах, так чи інакше пов'язаних з промисловістю. 26 вересня 2002 року Іван Силаєв очолив Російський Союз Машинобудівників.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]