Сіллах Ісмаїл Махмед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісмаїл Сіллах Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Повне ім'я Сіллах Ісмаїл Махмед
Прізвисько відсутнє
Громадянство Україна Україна
Народився 9 лютого 1985(1985-02-09) (29 років)
Запоріжжя
Проживання Маріуполь, Сімі Веллі (Simi Valley), Каліфорнія, США
Вагова категорія напівважка (light heavyweight) (до 79,4 кг)
Стійка правша
Зріст 190
Стиль ортодокс
Рейтинги
Найкраща позиція 2 за версією WBC
Позиція за IBF: 6
Позиція за WBA: 12
Професіональна кар'єра
Перший бій 18 серпня 2008
Останній бій 1 грудня 2013
Пояс North American Boxing Federation (NABF)
Боїв 23
Перемог 21
Перемог нокаутом 17
Поразок 2
Нічиїх 0
Спортивні медалі
Бокс
Представник Україна Україна
Чемпіонат світу з боксу
Срібло 2005 Мяньян напівважка вага
Чемпіонат Європи з боксу
Срібло 2006 Пловдив напівважка вага

Ісмаїл Сіллах Махмед (* 9 лютого 1985, Запоріжжя) — український професійний боксер, багаторазовий чемпіон України, колишній капітан аматорської збірної України з боксу, на любительському рівні ставав чемпіоном світу і Європи серед кадетів, срібним призером чемпіонатів світу і Європи серед дорослих.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 9 лютого 1985 р. в Запоріжжі, де тоді вчилися його батьки. Мати була студенткою медичного інституту, батько — виходець із Сьєра-Леоне, приїхав до СРСР отримати освіту. Ісмаїл — середній з трьох їхніх синів. У 1993 р., після того як батько покинув родину, мати з дітьми переїхала до Маріуполя до своїх батьків. Там же 20 травня того ж року у спорткомплексі «Спартак» Ісмаїл почав займатися боксом. Перший тренер — Володимир Миколайович Смирнов.

Любительська кар'єра[ред.ред. код]

На чемпіонаті світу серед кадетів (U17) 2001 р. році виграв золоту медаль.
У 2005 році на чемпіонаті світу з любительського боксу в Мяньяні він виграв срібло в середній вазі.
У 2006 виборов срібну медаль на чемпіонаті Європи серед любителів у Пловдиві.

У 2008 році Ісмаїл Сіллах завоював путівку на Олімпійські ігри і вважався одним з головних претендентів на золоту медаль, проте був дискваліфікований за вживання допінгу на 2 роки. Сам боксер завіряє, що ніколи допінг не приймав, а його «сплавили» конкуренти, підсипавши заборонений препарат у напій.[1]

Професійна кар'єра[ред.ред. код]

Вирішивши не чекати завершення дискваліфікації, Ісмаїл перейшов у професіонали в тому ж 2008 році. Свій перший бій в професійній кар'єрі Ісмаїл провів 18 липня 2008 р. у Лос-Анджелесі, в казино Primm Valley. Це був чотирираундовий поєдинок проти Метта Хельворсена. Його українець нокаутував в першому ж раунді.

У лютому 2010 р. Сіллах підписав контракт з промоутерською компанією легендарного Роя Джонса-молодшого Square Ring Promotions[2]

Зараз Ісмаїла Сіллаха тренує Шадід Сулукі. Менеджер — Івайло Готцев, який, зокрема, займається також справами Сергія Ляховича, Семюеля Пітера, Василя Жирова та українця Олега Платова.

У своєму 12 поєдинку 3 квітня 2010 р. Сіллах зустрічався з рідним братом колишнього чемпіона світу Заба Джуди — Деніелом Джудою в бою за вакантний титул чемпіона Північної Америки (North American Boxing Federation). Бій видався нетривалим. Вже у другому раунді Ісмаїл двічі надіслав суперника у нокдаун і суддя у ринзі зупинив поєдинок — перемога Сіллаха технічним нокаутом.

4 березня 2011 р. Ісмаїл зустрівся у ринзі з кубинським Олімпійським чемпіоном 2004 року Йорданісом Деспейном, який до цього бою, як і Сіллах не мав поразок у професійній кар'єрі. Українець впевнено переміг за очками одноголосним рішенням суддів, відправивши кубинця один раз у нокдаун.

На щорічних зборах Всесвітньої боксерської ради (WBC), які проходили в Лас-Вегасі, було прийнято рішення: екс-чемпіон світу в напівважкій вазі 29-річний канадець Жан Паскаль і 26-річний українець Ісмаїл Сіллах повинні провести між собою відбірковий поєдинок. Переможець цього протистояння зустрінеться з переможцем бою між чемпіоном WBC у напівважкій вазі 46-річним Бернардом Хопкінсом і екс-чемпіоном світу в цій же вазі 29-річним Чедом Доусоном.

Перша поразка[ред.ред. код]

Першої поразки Ісмаїл зазнав 27 квітня 2012 року від маловідомого навіть на батьківщині 29-річного росіянина Дениса Грачова. Сіллах вважався фаворитом цього поєдинку, і впевнено вів бій, вигравши всі раунди та відправивши російського боксера у нокдаун у третьому раунді. Але у восьмому раунді, проводивши непогану комбінацію, несподівано пропустив удар назустріч, який його приголомшив. Після цього Грачов скористався своїм шансом, добивши Ісмаїла та відправивши його у нокаут. Рефері зупинив бій буквально за мить до гонгу про завершення раунду.[3]

Спортивні оглядачі серед причин, що викликали цю поразку, називають немотивованість Сіллаха проти слабкого суперника.[4]

Подальша кар'єра[ред.ред. код]

Після поразки Сіллах вийшов на ринг майже через 10 місяців 23 лютого 2013 року проти чемпіона Гани Даніеля Адотея Аллотея. Ісмаїл переміг у другому раунді технічним нокаутом, тричі відправивши ганця на канвас. 30 березня 2013 р. Сіллах переміг американця Мітча Вільямса за підсумками усіх відведених восьми раундів. 28 червня 2013 р. нокаутував у першому ж раунді мексиканця Альваро Энрікеса. 24 серпня 2013 р. Ісмаїл Сіллах вперше в своїй професійній кар'єрі проводив бій в Україні. У цьому поєдинку на «Донбас Арені» він впевнено здолав росіянина Костянтина Пітернова. В кінці шостого раунду Ісмаїл ударом у печінку відправив супротивника у нокдаун, а в перерві перед сьомим раундом секунданти росіянина відмовилися від продовження поєдинку.[5]

Друга поразка[ред.ред. код]

1 грудня 2013 Ісмаїл зустрівся в Квебеці (Канада) у бою за чемпіонський пояс за версією WBO в напівважкій вазі (до 79,4 кг) з чемпіоном світу Сергієм Ковальовим. Перший раунд пройшов у розвідці з незначною перевагою Сіллаха. Але вже на початку другого перший же удар Ковальова у висок відправив українця в нокдаун. Незважаючи на те, що Ісмаїл піднявся, неозброєним оком було видно, що він так і не оговтався. Росіянин цим скористувався, відправивши Сіллаха у важкий нокаут[6].

Статистика професійних боїв[ред.ред. код]

Результат Суперник Показники
суперника
Тип Раунд,
Час
Дата Місце зустрічі Примітки
Поразка
21-2
Росія Сергій Ковальов 22-0-1 Нокаут 2 (12), 0:52 1 грудня 2013 Канада Квебек, Канада Бій за титул чемпіона світу за версією WBO в напівважкій вазі. Сіллах в нокдауні у 2 раунді
Перемога
21-1
Росія Костянтин Пітернов 13-3 Відмова від продовження бою 6 (10), 3:00 24 серпня 2013 Україна Донецьк, Україна
Перемога
20-1
Мексика Альваро Енрікес 12-11-2 Технічний нокаут 1 (8), 1:58 28 червня 2013 США Монтебелло (Каліфорнія), США
Перемога
19-1
США Мітч Вільямс 7-2-1 Одностайне рішення суддів 8 30 березня 2013 США Лос-Анджелес, США 79-72, 79-72, 79-72. Вільямс в нокдауні в 4 раунді
Перемога
18-1
Гана Деніел Адоті Аллоті 14-3 Нокаут 2 (8), 2:45 23 лютого 2013 США Монтебелло (Каліфорнія), США
Поразка
17-1
Росія Денис Грачов 11-0-1 Технічний нокаут 8 (10), 2:18 27 квітня 2012 США Остін (Техас), США Втратив титул NABF в напівважкій вазі. Грачов в нокдауні в 3 раунді
Перемога
17-0
Азербайджан Алі Ісмаїлов 18-7-1 Технічний нокаут 4 (10), 2:06 4 листопада 2011 Росія Москва, Росія
Перемога
16-0
Уганда Хамза Вандера 12-2-2 Технічний нокаут 3 (10), 2:03 21 травня 2011 Росія Москва, Росія Вандера в нокдауні в 3 раунді
Перемога
15-0
Куба Йорданіс Деспейн 8-0 Одностайне рішення суддів 10 4 березня 2011 США Буэна-Виста, США 98-91, 98-91, 99-90. Деспейн в нокдауні в 2 раунді. Захистив титул NABF в напівважкій вазі.
Перемога
14-0
США Рейко Сондерс 20-12-2 Одностайне рішення суддів 10 17 грудня 2010 США Монровілл, США 99-88, 99-89, 99-89. Сондерс двічі в нокдауні в 10 раунді
Перемога
13-0
Латвія Євген Андрєєв 5-33 Технічний нокаут 5 (8) 9 жовтня 2010 Болгарія Софія, Болгарія
Перемога
12-0
США Деніел Джуда 23-4-3 Технічний нокаут 2 (10), 0:49 3 квітня 2010 США Лас-Вегас, США Виграв вакантний титул NABF в напівважкій вазі
Перемога
11-0
США Ларрі Прайор 6-6 Технічний нокаут 4 (6), 0:46 6 лютого 2010 США Ньюарк (Нью-Джерсі), США
Перемога
10-0
США Джуліус Джексон 3-5 Технічний нокаут 1 (6), 1:27 16 січня 2010 США Лас-Вегас, США Джексон 1 раз в нокдауні
Перемога
9-0
США Рей Сміт 9-3 Технічний нокаут 2 (6), 1:55 15 серпня 2009 США Лас-Вегас, США
Перемога
8-0
Канада Девід Віттом 10-8-1 Технічний нокаут 6 (6), 2:25 9 травня 2009 США Лас-Вегас, США
Перемога
7-0
Канада Карлос Реєс 4-1 Нокаут 3 (6), 1:42 27 березня 2009 США Лос-Анджелес, США
Перемога
6-0
США Хосе Умберто Корраль 16-11 Технічний нокаут 2 (4), 1:32 20 грудня 2008 США Інглвуд (Каліфорнія), США
Перемога
5-0
США Девейн Воррен 2-4 Нокаут 1 (6), 0:54 7 листопада 2008 США Сісеро (Іллінойс), США
Перемога
4-0
Грузія Армен Азізян 9-8 Одностайне рішення суддів 6 11 жовтня 2008 Німеччина Берлін, Німеччина Азізян в нокдауні в 4 раунді
Перемога
3-0
США Волтер Едвардс 1-2 Технічний нокаут 1 (4) 15 серпня 2008 США Вашингтон, США
Перемога
2-0
США Хосе Грейс 4-2 Технічний нокаут 1 (4), 1:01 24 липня 2008 США Сан-Дієго, США
Перемога
1-0
США Метт Галворсен 3-4 Нокаут 1 (4), 1:18 18 липня 2008 США Прімм (Невада), США

Цитати[ред.ред. код]

Ось як Ісмаїл розповідає про своє знайомство з відомим важковаговиком Джеймсом Тоні у боксерському залі під час тренувань:

У перерві між раундами Шадід, показуючи рукою на мене, сказав: «Ось боксер з України». Джеймс перепитав «З якої такої України? Може, з Росії - це ж теж саме?». І обернувся до мене: «Ти росіянин?». Ми з ним відразу зачепилися. Я сказав, що зараз замість спаринг-партнера вийду до нього на ринг, і буду бити, з кожним ударом повторюючи: «Я з України!». Напевно, моя відповідь йому сподобалася...
.[7]
Я уже не раз говорив, що «Чорним росіянином» мене прозвали дилетанти, що гадки не мають про географію. Сам я себе так не славлю і під цим прізвиськом на ринг не виходжу, але, мабуть, деяким в Америці так зручніше мене запам'ятати.
[8]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]