Сімон Стевін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сімон Стевін
нід. Simon Stevin
Simon-stevin.jpeg
Народився 1548
Брюгге, Бельгія
Помер близько 1620
Гаага, Франція
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Галузь наукових інтересів математика, інженерія
Відомий завдяки: пропагуванням десяткової системи числення
Сухопутна яхта Стевіна, створена для принца Моріца Оранського
Пам'ятник Стевіну в Брюгге (фрагмент)
Проект фортифікаційних споруд зроблений Стевіном для міста Мьорс (нім. Moers, нід. Murse, Murs)

Сімо́н Сте́він (нід. Simon Stevin, *1548, Брюгге — †1620? Гаага) — фламандський математик-універсал, інженер-винахідник.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Подробиці про життя Стевіна до нас не дійшли. Працював рахівником, потім службовцем в Брюгге (зараз це Бельгія), брав участь в нідерландській революції[1]. Відомо, що він багато подорожував по торгових справах (Польща, Данія та інші країни північної Європи). Після своїх подорожей, в 1581 році, коли йому було за тридцять, переїхав в Лейден, де відвідував латинську школу В 1583 році поступив в Лейденський університет. Пізніше, з 1592 року був особистим радником принца Моріца Оранського[1]. В 1600 році організував інженерну школу при Лейденському університеті, де читав лекції з математики фламандською мовою.

Не встановлені точні дати його народження і смерті, неясно навіть, в якому місті він помер (чи у Гаазі, чи у Лейдені). Відомо, що він залишив вдову з двома дітьми.

На честь вченого названо астероїд головного поясу — 2831 Стевін.

Наукові заслуги[ред.ред. код]

Сімон Стевін став відомим насамперед своєю книгою «Десята» (De Thiende), виданою фламандською та французькою мовами у 1585 році. Саме після неї в Європі почалося широке використання десяткових дробів. Десяткова індо-арабські система числення вкоренилися в Європі значно раніше, з XIII століття, а ось дроби використовувалися натуральні, шістдесяткові, або масштабовані до цілих чисел. Наприклад, коли Регіомонтан склав першу чисто десяткову таблицю тангенсів (1467), вона містила цілі числа, відповідні радіусу кола 100000 одиниць. Хоча, Вієт, Іммануїл Бонфіс та деякі інші математики вже і почали використовувати десяткові дроби але правилом це ще не стало.

Трактат Стевіна містив практичний опис арифметики десяткових дробів, а також палку і добре аргументовану пропаганду корисності їх застосування, зокрема, в системах мір і монетній справі.

Інша заслуга Стевіна — розрив з античною традицією і повне зрівняння в правах ірраціональних чисел. У своєму трактаті «Арифметика» (фр. L’arithmétique) він визначає число як «міру кількості якоїсь речі» і проголосив, що «одиниця подільна» і що немає жодних ірраціональних, неправильних і т. д. чисел. З певною обережністю він використовував і від'ємні числа.

Слідом за Оремом, Стевін вводить дробові (хоча в даному випадку — не десяткові) показники степеня (наприклад, 2/3).

Він же, виходячи з неможливості реалізації вічного двигуна записав умови рівноваги тіла на похилій площині. Стевін сформулював правило векторного додавання сил — правда, тільки для окремого випадку перпендикулярних сил. Для загального випадку це правило сформулював Жиль Роберваль (фр. Gilles Personne de Roberval).

Крім усього перерахованого, Стевін писав праці з механіки, геометрії, теорії музики, сформулював закон гідростатичного тиску, проектував фортифікаційні споруди, винайшов подвійну бухгалтерську реєстрацію (дебет/кредит). У 1590 році склав таблиці, в яких було вказано час настання припливів будь-де в залежності від положення Місяця.

Близько 1600 р. Стевін продемонстрував співгромадянам свій винахід — сухопутну вітрильну яхту на колесах, і провіз на ній принца вздовж узбережжя швидше, ніж конем.

Праці Стевіна[ред.ред. код]

  • Tafelen van Interest, 1582;
  • Problemata geometrica, 1583;
  • De Thiende (La Theinde, Десята), 1585;
  • La pratique d’arithmétique, 1585;
  • L’arithmétique in 1585;
  • De Beghinselen der Weeghconst, 1586;
  • De Beghinselen des Waterwichts, 1586 (гідростатика);
  • Vita Politica, 1590;
  • De Stercktenbouwing (фортифікаційні споруди), 1594;
  • De Havenvinding (навігація), 1599;
  • De Hemelloop, 1608;
  • Wiskonstighe Ghedachtenissen (Математичні нотатки з питань, що стосуються тригонометрії, теорії вимірювань, перспективі);
  • Castrametatio, dat is legermeting and Nieuwe Maniere van Stercktebou door Spilsluysen, 1617;
  • De Spiegheling der Singconst (мистецтво співу).

Див. також[ред.ред. код]

  • 2831 Стевін — астероїд, названий на честь математика[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б O'Connor, John J.; Robertson, Edmund F. , Simon Stevin (January 2004), MacTutor History of Mathematics archive, University of St Andrews.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

  • Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1983. c.432.

Посилання[ред.ред. код]