Сімпосій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тондо кілікса із зображенням типової сцени сімпосія та написом Калос, Вазописець Кольмара, Лувр
Гра у коттаб, гончар Памфей
Мастос — кубок, що не мав плаского дна, аби його неможливо було покласти на стіл, допоки вино не допито

Сімпосій (дав.-гр. συμπόσιον симпозіон від дав.-гр. συμπίνειν симпінейнпити разом) — ритуалізований бенкет у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами — важлива складова чоловічого дозвілля.

Сімпосій проводився після трапези білял домашнього вівтаря і починався з ритуального обмивання рук і оббризкування пахощами. Учасники сімпосія — сімпосіасти — прикрашали себе і посудини з вином вінками з плюща, мирта і квітів. В якості прикрас також використовувалися білі та червоні пов'язки, що символізували відданість богу Діонісу. Перший ковток вина з чаші, який передавалася по колу, випивали на честь доброго духа — демона. Богам також належало вино, яке вихлюпувалося з кубків під старовинну культову пісню, присвячену богу Аполлону і виконувану під музичний супровід флейти.

Роль чашників зазвичай виконували молоді юнаки, в обов'язки яких входило розносити вино серед присутніх і розводити його водою. Під час сімпосіїв кіфаристки і флейтистки виконували музичні твори, а запрошені танцюристи, акробати і співаки обох статей потішали погляди гостей. Самі гості теж виконували пісні, які називалися сколіями. Ксенофан повідомляє, що на сімпосіях влаштовувалися артистичні вистави, проводилися конкурси імпровізованих промов й ігри з порівняння і розгадування загадок. Для участі у сімпосіях запрошувалися й гетери.

Сімпосіі славилися своїми іграми. Найпопулярнішим був, так званий, «коттаб» (грец. Κότταβος), зображення якого збереглося на багатьох вазах, у тому числі на знаменитому псиктері Ефронія з Державного Ермітажу, Санкт-Петербург. Під час цієї гри учасники випліскували залишки вина зі своїх відкритих посудин (кіліксів або скіфосів), намагаючись влучити в ціль.

В античні часи існувало чимало посудин різних форм, які отримали у сучасній літературі назву судин «брудних жартів» (брудних трюків). Серед них були кілікси із отвором у ніжці, вино з яких несподівано проливалося на того, хто пив; посудини з подвійним дном; посудини, у конструкції яких використовувався ефект сполучених посудин, відтак вино то з'являлося, то зникало. Всі ці судини використовувалися під час сімпосіїв, щоб повеселити присутніх на бенкеті.

Із числа присутніх на сімпосії обирався сімпосіарх. Він керував бенкетом, стежив за порядком і обирав теми для бесіди. Від порядної людини очікувалося, що випиваючи, він збереже чесноти і самостійно знайде дорогу додому.

Єдині збережені донині письмові приписи щодо проведення сімпосіїв містяться у «Законах» Платона. Однойменний вірш Ксенофана Колофонського свідчить про те, що сімпосії проводилися ще в 6 століття до н. е. В описаній формі традиція сімпосіїв зберігалася до самого кінця античного часу.

Див. також[ред.ред. код]

  • Слово Симпозіум походить від сімпосія та нині має зовсім інше значення.

Посилання[ред.ред. код]