Сімпсони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сімпсони
The Simpsons
Simpsons FamilyPicture.png
Тип мультсеріал
Телеканал(и) США FOX

Україна QTV

Жанр комедія ситуацій
Формат звуку Денні Ельфман
Тривалість серії 20-23 хв.
Ідея Метт Ґрейнінґ
Розробка Джеймс Брукс,
Метт Ґрейнінґ
Продюсери Ел Джін
У головних ролях Ден Кастелланета
Джулі Кавнер
Ненсі Картрайт
Ярдлі Сміт
Хенк Азарія
Гаррі Ширер
Країна-виробник США
Мова оригіналу англійська
На екранах з 17 грудня 1989 року – н.д
Кількість сезонів 25
Кількість серій 552 Епізоди Сімпсонів
Офіційний сайт
Профіль у базі IMDb
Резюме на TV.com

«Сі́мпсони» (англ. The Simpsons) — найдовший анімаційний серіал в історії американського телебачення: понад 500 епізодів, які, у свою чергу, об'єднані у 25 сезонів (тепер продовжено на 26 сезон), приблизно по 20 серій у кожному. Дебютував 17 грудня 1989 року на телеканалі FOX у Шоу Трейсі Ульман. Виробник: продакшн-компанія «Gracie Films». Автор ідеї: Метт Ґрейнінґ.

Мультсеріал — сатирична пародія на стиль життя середнього класу США, втілена в сім'ї Сімпсонів, яка складається з Гомера, Мардж, Барта, Ліси та Меґґі. Більшість подій відбуваються у вигаданому містечку Спрингфілді (англ. Springfield). Шоу висміює численні аспекти життя людей, американську культуру, суспільство, навіть американське телебачення.

Ґрюнінґ задумав «Сімпсонів» незадовго до початку співпраці з Джеймсом Бруксом (англ. James L. Brooks). Він зробив кілька короткометражних сюжетів із життя маргінальної родини, обравши для героїв імена членів своєї власної сім'ї, а своє замінивши на «Барт». Короткометражні фрагменти стали частиною «Шоу Трейсі Ульман», прем'єра відбулася 19 квітня 1987. Після трьох сезонів в ефірі програма розвинулася до півгодинного шоу класу «прайм-тайм».

Сімпсони були одним із перших успішних проектів компанії «Фокс», здобувши кілька видатних нагород. У 1998 році, визначаючи найбільші досягнення 20-го століття в мистецтві та індустрії розваг, часопис «Тайм» назвав «Сімспсонів» найкращим телесеріалом сторіччя. 14 січня 2000 року «Сімпсонів» було нагороджено зіркою на Алеї Слави в Голлівуді. Це — найтриваліший серед усіх американських комедійних і анімаційних телесеріалів. «Сімпсони» справляли і справляють потужний вплив на сучасну поп-культуру. Цитати з серіалу увійшли до багатьох мов світу. Роздратований вигук Гомера «Дов!» (англ. D'oh!) уже внесено до словника англійської мови. Цитати і теми серіалу вплинули на багато інших анімаційних комедій у кінці дев'яностих.

У 2007 році — у рік 20-ліття серіалу — на екрани вийшов повнометражний фільм «Сімпсони», касові збори якого по всьому світі склали приблизно 525,3 мільйонів доларів. В Україні цей серіал демонструється каналом «QTV» з українським перекладом. Наразі українською дубльовані серії до 24-го сезону включно. 1-17 сезони дублювала студія «Пілот», 18-24 сезони вже дублював відділ дубляжу та адаптації «Студії 1+1».

Походження[ред.ред. код]

Ідея серіалу виникла в Ґрейнінґа буквально в коридорі перед офісом Джеймса Брукса, який запропонував Метові вигадати тему для серії мультиплікаційних короткометражних фільмів (після того, як було відхилено проект перетворення на телесеріал коміксів Ґрейнінґа «Життя в пеклі»). Мет швидко накреслив план майбутнього серіалу про «маргінальну американську родину»[1] Він назвав персонажів так як власних членів родини, замінивши своє власне ім'я на «Барт», адаптувавши анаграму слова «brat».[2].

Родина Сімпсонів у «Шоу Трейсі Ульман»

Родина Сімпсонів вперше з'явилася в ефірі у «Шоу Трейсі Ульман» 19 квітня 1987 року з короткометражним фільмом «Надобраніч». Ґрейнінґ презентував художнику ескізи-чернетки основних персонажів, сподіваючись, що їхня зовнішність зазнає змін на краще в процесі роботи. Втім, мультиплікатори просто скопіювали його малюнки, внаслідок чого в перших серіях герої виявилися намальованими дещо грубо і «неохайно».

У 1989 році виробнича команда адаптувала «Сімпсонів» у формат півгодинних серій для телекомпанії «Фокс». Контракт, складений Джеймсом Бруксом, передбачав цілковите невтручання телекомпанії в зміст програми. За словами Ґрейнінґа, метою створення серіалу була ідея запропонувати американському глядачеві альтернативу «мейнстрімовому сміттю», яке заповнює телеефір. Прем'єра першої півгодинної серії (різдвяної «Сімпсони смажать на відкритому вогні») відбулася 17 грудня 1989 року.

За підсумками першого ефірного сезону, «Сімпсони» зайняли перше місце серед усіх серіалів компанії «Фокс», внаслідок чого їх було пересунуто на рейтинговіший час доби. У 1992 році Трейсі Ульман подала позов проти «Фокс», стверджуючи, що причиною успішності серіалу є його початкова участь в її шоу, та вимагаючи частину прибутків. Суди не задовольнили цей позов.

Зміст серіалу від самого початку мав суперечливий характер. Часта безкарність поведінки бунтівного персонажа Барта дала привід певним консервативно налаштованим батьками розцінити його як поганий приклад для наслідування дітьми. В одній зі своїх промов тодішній президент США Джордж Г. В. Буш використав Сімпсонів як антитезу: «Американська родина має бути… менше схожою на Сімпсонів». Носіння предметів одягу з зображенням персонажів серіалу (зокрема Барта) було заборонене в деяких школах США.

Виробництво[ред.ред. код]

Сценарії[ред.ред. код]

Команда сценаристів «Сімпсонів» складається з 16 осіб, які починають пропонувати ідеї серій щороку на початку грудня. Головний сценарист кожної серії створює перші чернетки. Сесії групової роботи над сценаріями включають у себе додавання і вилучення певних жартів, розробку мізансцен, пробне читання реплік голосовими акторами тощо. Виробництво кожної серії триває до шести місяців, тому сюжети рідко відбивають поточні події. Автором сценаріїв найбільшого числа серій (60-ти) є Джон Шварцвельдер.

Актори озвучення[ред.ред. код]

За винятком однієї серії, у титрах зазначаються лише імена акторів без вказівки на озвучувані ними ролі. Протягом перших сезонів виробнича команда і «Фокс» намагалися тримати в секреті особи акторів, проводячи суворо закриті сесії звукозапису і не публікуючи фотографії акторів. Втім пізніше керівництво телекомпанії вирішило припинити цю політику, розсудивши, що актори заслуговують на визнання. У серії 2003 року «В акторській студії» учасники озвучення серіалу навіть з'явилися на екрані особисто.

Основний кістяк акторського складу «Сімпсонів» становлять шість акторів: Ден Кастелланета (озвучує Гомера Сімпсона, Абрахама Сімпсона, клоуна Красті та інших дорослих персонажів чоловічої статі), Джулі Кавнер (голос Мардж Сімпсон, Патті і Сельми та інших епізодичних персонажів), Ненсі Картрайт (Барт Сімпсон та інші діти), Ярдлі Сміт (Ліса Сімпсон), Генк Азарія (другорядні персонажі Мо Сізлак, шеф поліції Віґґам, Апу Нахасапімапетілон) і Гаррі Шірер (Монтгомері Бернз, Вейлон Смізерз, Сеймур Скінер, Нед Фландерс і доктор Гібберт). Кожен з акторів (крім Гаррі Шірера) в різний час був нагороджений премією «Еммі» за участь у серіалі.

Також в озвученні серіалу беруть (або брали) участь такі актори як Памела Гайден, Тресс Макнілл, Марша Воллес, Меґґі Росвелл, Рассі Тейлор, Марша Міцман Ґейвен, Альберт Брукс, Філ Гартман, Джон Ловітц, Джо Мантенья, Келсі Ґреммер, Моріс Ламарш, Джейн Качмарек, Ян Гукс та ін.

У «Сімпсонах» часто з'являються як гості люди різних професій: актори, спортсмени, письменники, музиканти, вчені, політики тощо — у ролях самих себе. Першим із таких випадків була поява популярного співака Тоні Беннета у серії «Гомер танцює». За числом знаменитостей, що брали участь у програмі, «Сімпсони» посіли перше місце серед телесеріалів, що є зафіксованим у «Книзі рекордів Гіннеса».

У 2009 році нову знайому Ліси (Джульєт) озвучувала англійська акторка Емілі Блант.

Серіал був дубльований багатьма мовами світу (включаючи японську, німецьку, іспанську, португальську, українську та ін.) Для показу у Франції та у Квебеку було створено дві відмінні версії дубляжу французькою мовою. Існує також дубляж арабською мовою, проте у зв'язку з особливостями ісламських звичаїв, багато нюансів серіалу зазнало змін. Зокрема, Гомер в арабській версії п'є не пиво, а газовану воду і їсть не хот-доги, а єгипетські яловичі сосиски. У зв'язку з цими змінами арабська версія серіалу зазнала критики та нарікань з боку фанів з арабських країн.

Анімація[ред.ред. код]

Анімацією «Сімпсонів» займається кілька студій як у США, так і в інших країнах. Протягом показу серій в рамках «Шоу Трейсі Ульман» анімація виконувалася на базі американської студії «Класкі-Чупо». Після того як серіал дебютував у сучасному форматі, робоче навантаження аніматорів збільшилося, і «Фокс» уклала угоди з кількома міжнародними студіями, розташованими в Південній Кореї. Художники анімаційної студії «Film Roman» (США) створюють розкадровки, нових персонажів, фони та персонажів у них (на основі чого автори сценарію інколи роблять відповідні модифікації перед відправкою матеріалів у закордонні студії). Корейські студії виконують малювання проміжних кадрів, оцифрування малюнків і виведення анімації на плівку, яку відправляють у США (процес триває до 3-4 місяців). Першою серією, створеною за допомогою цифрових технологій була «Радіоактивна Людина» (7-й сезон).

Список епізодів[ред.ред. код]

Докладніше: Епізоди Сімпсонів

Персонажі[ред.ред. код]

Simpsons cast.jpg

Сімпсони являють собою типову родину, що мешкає у вигаданому «середньому американському місті» Спрингфілд. Батько родини, Гомер, працює інспектором безпеки на Спрингфілдській атомній електростанції. Лінивий, страждає ожирінням. Дуже любить свою сім'ю, хоч не завжди це показує. Його дружина Мардж — стереотипна американська домогосподарка і мати. У родині троє дітей: Барт — десятирічний непослух та хуліган; Ліса — не по літах розвинена восьмирічна дівчинка і Меґґі — немовля, що в основному спілкується за допомогою звуків смоктання. Сім'я має пса на прізвисько Маленький Помічник Санти і кота Сніжка ІІ, які також отримували провідні ролі в певних серіях. Не зважаючи на події, що вказують на плин часу (щорічні свята і дні народження) персонажі «Сімпсонів» не старішають і мають такий самий вигляд, як і наприкінці 1980-х років. Протягом усіх серій одягнені у той самий одяг

Крім того в серіалі регулярно з'являються інші особи: співробітники, вчителі, родичі та друзі родини, мешканці міста, місцеві знаменитості тощо. Автори серіалу спочатку планували цих персонажів як одноразових гостей, утім багато з них посіли чільне місце в сюжеті, й деяким навіть присвячено окремі серії.

Місце дії[ред.ред. код]

Дія «Сімпсонів» здебільшого відбувається у вигаданому американському місті Спрингфілд, щодо якого не повідомляється жодних географічних координат чи уточнень стосовно належності до певного штату США. Менше з тим, прихильники серіалу неодноразово намагалися визначити розташування міста, виходячи з його характеристик, географії оточення, визначних місць, що розташовані поблизу та інших підказок. У відповідь на це, автори серіалу навмисне почали вуалювати нюанси, що могли би вказувати на розташування Спрингфілда. Назва «Спрингфілд» є напрочуд розповсюдженою в країні: міста з такою назвою є більше ніж у половині штатів. Географія Спрингфілда і його околиць включає в себе морське узбережжя, пустелі, поля, високі гори та інші види ландшафту, залежно від сюжетних вимог кожної серії. Не зважаючи на це, Мет Ґрейнінґ стверджує, що Спрингфілд має багато спільного з Портлендом у штаті Орегон — містом, в якому він виріс.

Тематика[ред.ред. код]

В якості основи в «Сімпсонах» використовується стандартне середовище комедії ситуацій. Дія серіалу зосереджена на житті родини в типовому американському місті. Проте, завдяки анімаційній природі серіалу, охоплення навколишньої реальності в ньому є значно ширшим, порівняно до звичайного ситкома. Робота Гомера на атомній електростанції дозволяє авторам висловлюватися на теми стану і захисту довкілля. Показуючи навчання Барта і Ліси у Спрингфілдській початковій школі, автори мають змогу висвітлювати суперечливі питання освіти. ЗМІ у місті є плідним ґрунтом для сатири на індустрію розваг.

Дехто з коментаторів вважає серіал політичним за природою та звинувачує в лівому ухилі. Втім, один з авторів серіалу, Ал Джін, в інтерв'ю зауважив: «Наша позиція є скоріше ліберальною». Влада і великі корпорації часто зображуються в серіалі в непривабливому та негативному світлі. Політики у світі «Сімпсонів» зазвичай корумповані, релігійні лідери (такі як преподобний Лавджой) ставляться байдуже до своїх парафіян, місцева поліція є некомпетентною. Тема релігії також нерідко зачіпається в серіалі. У кризові часи родина Сімпсонів часто звертається до Бога, й усі основні світові релігії зазнали висвітлення в серіалі.

Видатні особливості[ред.ред. код]

Інтродукція[ред.ред. код]

Одною з найзначніших особливостей серіалу є традиційна інтродукція, з якої починається кожна серія. Більшість серій відкривається сценою, в якій камера рухається від логотипу крізь хмари згори на краєвид міста, показуючи членів родини Сімпсонів, які вертаються (зі школи, роботи, закупів) додому і сідають у вітальні на диван перед телевізором. Автором ідеї є сценарист Девід Сілверман — це була його перша робота в серіалі. Характерна музична тема серіалу була створена Денні Ельфманом у 1989 році на прохання Ґрейнінґа, який попросив його написати «щось у стилі ретро». Написана протягом двох днів, музична п'єса стала найуспішнішим твором в усій кар'єрі Ельфмана.

Три аспекти інтродукції міняються від серії до серії: текст, який Барт пише на класній дошці, мелодія, яку грає Ліса на саксофоні, і візуальний жарт, пов'язаний зі сценою, в якій родина входить до вітальні й сідає на диван («диванний ґеґ»).

Серії на свято Хелловін[ред.ред. код]

Щорічною традицією стали серії до свята Хелловін, які носять назву «Хата жахів» (англ. Treehouse of Horror) із порядковим номером. Перша така серія вийшла у 1990 році в рамках 2-го сезону. Сюжети святкових серій як правило показують родину Сімпсонів у центрі подій, що нагадують фільм жахів або фантастичний фільм, і часто є пародією або алюзією на відомі твори цих жанрів. Сюжети таких серій здебільшого не вписуються у звичайну послідовність подій серіалу (зокрема, головні герої в них здебільшого гинуть).

Гумор[ред.ред. код]

Кожен з основних персонажів серіалу має принаймні одну «фірмову» фразу, багато з яких встигли стати крилатими. Серед них: «Дов!» (Гомер), «Чудово…» (містер Бернс), «Ха-ха!» з характерною інтонацією (Нельсон) та ін. Деякі з «фірмових» фраз Барта («¡Ay, caramba!», «З'їж мої шорти!») стали популярними гаслами, що друкуються на футболках. Використання крилатих фраз в останніх сезонах серіалу стало менш розповсюдженим.

Гумор серіалу зачіпає широкий спектр суспільних явищ, близьких представникам різних поколінь: серед них алюзії на фільми, телепередачі, твори літератури і музики, наукові та історичні події. Багато жартів міститься в тексті написів, газет та інших місцях, які можуть бути не помітними під час одноразового перегляду.

Вплив на культуру[ред.ред. код]

Вплив на мову[ред.ред. код]

Чимало неологізмів увійшло із «Сімпсонів» у англійську мову. Найвідомішою крилатою фразою став обурений вигук Гомера «Дов!», який навіть було внесено до Оксфордського словника англійської мови. Також у широкий вжиток пішли вирази «Чудово…» (вимовлене зі зловісною інтонацією в манері Монтґомері Бернса), тріумфальний вигук Гомера «Ву-ху!», зловтішний сміх Нельсона Мюнца «Ха-ха!», прикметник «cromulent» із серії «Ліса-іконоборець» (зафіксований «Словником Вебстера»), «Kwyjibo» — вигадане слово із серії «Барт-геній» та ін.

Вплив на телебачення[ред.ред. код]

«Сімпсони» стали першим успішним анімаційним телесеріалом класу «прайм-тайм» з часів шоу «Стривай, от прийде тато!» у 1970-х роках. Протягом більшої частини 1980-х анімаційні програми вважалися в основному придатними для дитячої аудиторії, а вартість створення анімаційної програми, гідної показу в прайм-тайм, була надто високою. «Сімпсони» змінили це уявлення. Успіх серіалу дав поштовх бумові анімаційних прайм-тайм шоу, що стався у 1990-ті роки та призвів до появи таких відомих серіалів як «Південний Парк», «Сім'янин», «Цар Гори», «Футурама» і «Критик».

«Сімпсони» також справили вплив на ігрові програми, такі як «Малкольм у центрі уваги» — серіал, що дебютував 9 січня 2000 року на каналі «Фокс» безпосередньо після «Сімпсонів» у часовому розкладі. Гумор «Мальколма» багато в чому наслідує гумор «Сімпсонів», до того ж у ньому так само не використовується закадровий сміх, як у більшості ситкомів. Іншим об'єктом впливу «Сімпсонів» називають британський комедійний серіал «Офіс».

Simpsons Comics[ред.ред. код]

На хвилі популярності серіалу Мет Ґрейнінґ та компанія «Bongo Comics» у 1993 році створили серію коміксів про пригоди Сімпсонів. Станом на 2014 рік було видано понад 200 випусків Simpsons Comics. В Україні та Росії серія видавалася видавництвом «Комікс ЛТД» у період з 2003 по 2011 рік.

Визнання і критика[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

«Сімпсони отримали власну зірку на Алеї Слави в Голлівуді»

«Сімпсони» завоювали кілька десятків нагород, в тому числі 23 премії «Еммі» і 24 премії «Енні». У 1998 році часопис «Тайм» назвав «Сімпсонів» найкращим телевізійним серіалом XX століття. У тому самому числі «Тайм» включив Барта Сімпсона до списку 100 найвпливовіших осіб XX століття. Барт виявився єдиною вигаданою особою в цьому списку. 14 січня 2000 року на голлівудській Алеї Слави була закладено зірку на честь «Сімпсонів». Крім того «Сімпсони» неодноразово потрапляли у списки та рейтинги інших видань.

Критика[ред.ред. код]

Протягом багатьох років рецензенти нових серій «Сімпсонів» відзначали дотепність і реалістичність серіалу. Утім, починаючи з середини 1990-х років, загальний тон програми став змінюватися. Деякі критики навіть назвали це «втомою» серіалу. До 2000 року деякі старі фани серіалу почали розчаровуватися у шоу, відзначаючи, що воно поволі перетворюється із комедії характерів на калейдоскоп ґеґів.

Не зважаючи на це, серіал продовжує збирати широку аудиторію та завойовувати нових прихильників. Проте, тоді як пересічна аудиторія серій першого сезону становила 13,4 мільйонів глядачів, у 17-му сезоні ця цифра знизилася до 9,2 мільйонів. У своєму інтерв'ю в квітні 2006 року Мет Ґрейнінґ сказав: «Особисто я не бачу причин закривати серіал, доки він не став для компанії заважким фінансовим тягарем. Зараз, на мою думку, з творчої сторони серіал є аніскільки не гіршим, ніж завжди: анімація відзначається віртуозністю і фантазією, а сюжети — цікаві та незаяложені. Тому, немає сенсу кидати справу».

Реакція Ватикану[ред.ред. код]

У грудні 2009 року офіційна газета Ватикану «L'Osservatore Romano» охарактеризувала сюжети Сімпсонів як «реалістичні та розумні». Визнаючи наявність в мультсеріалі брутальних висловлювань та сцен насильства, газета відзначає, що завдяки Сімпсонам, дорослі знов відкрили для себе мультфільми.[3]

Заборони показу[ред.ред. код]

В ряді країн серіал «Сімпсони» в силу ряду факторів був заборонений повністю або частково. Зокрема у квітні 2008 року державна організація Conatel, що займається наглядом за телерадіоефіром у Венесуелі, виступила проти серіалу, отримавши низку скарг з боку глядачів. Серіал був знятий з показу на каналі Televen, причому керівництво каналу замінило його на інший серіал «Рятувальники Малібу»[4]. У вересні 2008 російський телеканал «2х2» за позовом Генпрокуратури зняв з ефіру 12 мультсеріалів, у тому числі «Сімпсонів»[5]. Цьому передувала експертиза, проведена за заявою прокуратури Москви, внаслідок якої експерти прийшли до висновку, що згадані серіали не відповідають нормам російського законодавства про захист морального та психічного розвитку дітей, пропагують жорстокість, порнографію та антисоціальну поведінку. У 2002 році Бразилія погрожувала подати в суд на Fox за сцену, в якій члени родини Сімпсонів в Ріо-де-Жанейро були пограбовані, діти викрадені, а на дорослих напали хижаки.

Наприкінці 2008 року в Україні, посилаючись на експертні рішення Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України видала рекомендації, у яких порадила дотримуватися приписів НЕК щодо трансляції мультсеріалу «Сімпсони» — тобто показувати після 21:00[6]. Фактично після цього мультсеріал зник з ефіру телеканалу М1, що в низці ЗМІ було сприйнято як неофіційну заборону «Сімпсонів» у країні[7]. Громадські ініціативи повернути серіал у щоденний український телевізійний ефір виявилися поодинокими та малочисленними і не досягнули достатнього резонансу[8]. Виявилося, що з ефіру М1 Сімпсони зникли, тому що у телеканалу закінчилися права на показ мультсеріалу. 5 липня 2010 року Сімпсони знову повернулися в український ефір, тепер вже на канал 2+2 (попередня назва Кіно).

Українська версія[ред.ред. код]

Для показу в Україні на каналі M1 серіал був дубльований українською мовою на студії «Пілот». Ролі дублювали актори: Євген Малуха, Ганна Левченко, Ірина Дорошенко, Юрій Коваленко, Валерій Легін (1-й, 2-й сезон), Микола Карцев (1-й сезон). Режисер дубляжа — Максим Кондратюк. Літературний переклад тексту — Федір Сидорук.

У 2011 році на каналі 2+2 почали показувати нові серії в перекладі «Студії 1+1» за участі тієї самої команди акторів дубляжу.

Повнометражний фільм[ред.ред. код]

Докладніше: Сімпсони (фільм)

Кінокомпанії «20th Century Fox», «Gracie Films» і «Film Roman» створили анімаційний повнометражний фільм «Сімпсони», прем'єра якого відбулася 27 липня 2007 року. Режисером фільму виступив Девід Сілверман, який довгий час був продюсером серіалу. Сценарій був написаний групою авторів, що включала Мета Ґрейнінґа, Ала Джіна, Джорджа Мейєра, Майка Райсса, Джона Шварцвельдера, Джона Вітті, Девіда Міркіна, Майка Скаллі, Мета Селмана і Єна Макстона-Ґрехема.

Ідея повнометражного фільму зародилася ще в часи ранніх сезонів. Джеймс Брук спочатку планував створити фільм на основі сюжету серії «Табір Красті», але зазнав труднощів адаптуючи сценарій до тривалості повнометражного фільму.

Містом, в якому відбулася прем'єра фільму, став, за результатами спеціального конкурсу, проведеного «Фокс», Спрингфілд у штаті Вермонт. Касовий збір фільму в перші дні показу склав близько 74 мільйонів доларів США, що є рекордом для фільму, знятого на основі телевізійного серіалу.

Список серій[ред.ред. код]

Див. Епізоди мультсеріалу «Сімпсони».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Сімпсони