Сімург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Sēnmurw — династійний символ Сасанідів
Барельєф Сімурга на східному фасаді храму Самтавісі

Сімург (авест. «mərəγō saēnō», звідки пізніше пехлеві «Sēnmurw» і перс. «سیمرغ»‎‎, тадж. «Симурғ» — дослівно «вершинник», «птах з верхів’я дерева/гори») [1] — фантастична істота з іранської міфології, король усіх птахів. Також зустрічається в міфологіях тюркських народів Середньої Азії і башкирів.

Образ у різних народів[ред.ред. код]

В період існування арійської спільноти та після відокремлення іранців, Сімурга уявляли як гігантського міфологічного орла. Однак не пізніше, ніж середина І тис. до н.е., частина іранців починає описувати Сімурга як поліморфну істоту, чий образ подібний до кажана. Вважалося, що Сімург виглядає як величезний сокіл з жіночими грудьми, або як хижий птах з рисами лева чи собаки.

Сімург функціонував як благий покровитель окремих людей, особливо людських колективів. Ця функція яскраво відображена в «Шахнаме» Фірдоусі, де Сімург виступає в ролі охоронця роду епічних героїв Сама – Заля – Рустама. Відомо, що зображений в «Шахнаме» цикл розповідей-бувальщин про цих епічних персонажів був складений в середовищі азійських східноіранських за мовою сакських племен, які є близькі по роду з європейськими скіфами та сармато-аланами. Це дає причини припустити, що Сімаргл у скіфів і сармато-аланів (а пізніше і в язичницькій Київській Русі князя Володимира), як і Сімург в розповідях саків, міг вважатися покровителем окремих людей і їх колективів (родів, племен), що й стало причиною значимої поваги до цієї істоти певною частиною цієї гілки східних іранців. Виходячи з функції благого покровителя, зображення Сімурга часто використовували на талісманах. Сенмурв (Сімург) був династійним символом Сасанідів.

В зороастрійських текстах згадується, що Сімург сидить під Світовим Деревом (Вічним Деревом Життя), на якому росте все насіння світу, і помахами крил розсипає це насіння, а вітер та дощ розносять його по цілому світі. В пізніших легендах, Дерево і Сімург ототожнюються.

В «Шахнаме» Фірдоусі, Сімург відіграє важливу роль в історії Заля і його сина Рустама. Сімург згадується в «Розмові птахів» суфійського містика Фарід-ад-Діна Атара. Також існує легенда, що Сімург живе сімсот років, і коли у нього виростає син, кидається в вогонь.

Образ Сімурга має різноманітні трактування. Найчастіше він сприймається, як віщий птах справедливості і щастя, але в деяких міфах з’являється як сторож, який сидить на горі, що є межею потойбічного світу.

Використання у мистецтві[ред.ред. код]

  • Назва роману «Гримус» Салмана Рушдіанаграма слова «Сімург»
  • В книзі В.О. Пелевіна «Generation "П"» обігрується тема міфа про Сімурга
  • В 1972 році на кіностудії «Узбекфільм» був відзнятий художній фільм «Сімург»
  • Архітектурний символ Астани «Байтерек» означає на казахській мові «дерево життя», тобто є деревом, на якому Сімург звив своє гніздо.
  • Сімург зображений на гербі британського рок-гурту «Queen».
  • Сімург зображений на гербі однойменного азербайджанського футбольного клуба «Сімург».
  • Твір української композиторки Вікторії Польової «Симург-квінтет» (2000) – для двох скрипок, альта, віолончелі та фортеп’яно.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]