Сім'я
Сім'я або родина — соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Зміст |
[ред.] Історія сім'ї
Сукупність різноманітних етнографічних, історичних даних та соціальна статистика свідчать про те, що людська сім'я є інститутом соціальним, а не біологічно зумовленим[1][2].
Перші теорії сім'ї намагалися пристосувати для аналізу еволюції родинних стосунків між людьми дарвінівську теорію еволюції[3]. У книзі «Стародавнє суспільство» 1877 року американський антрополог Люїс Морган виділив три стадії в розвитку людства: дикунство, варварство і цивілізацію[4]. Книга Моргана послужила натхненням для праці Фрідріха Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності та держави», що побачила світ 1884 року.
Енгельс розвив гіпотезу Моргана про те, що перетворення первісного суспільства у класове було зумовлене економічними причинами[5]. На основі цього теорії Енгельс, Карл Маркс та їхні послідовники провели детальний аналіз змін структури та фунцій сім'ї. Теорія Енгельса домінувала до 1980-их, коли здобули визнання інші теорії, зокрема теорія структурного функціоналізму[3].
[ред.] Типи сім'ї
- нуклеарна (від лат. nucleus ядро) — вперше така назва вжита в 1949 американським соціологом Джорджом Мердоком; це сімейна група, що характеризується незалежністю (відокремлена від близьких та сусідів), нечисельністю (батьки та 1 чи 2 дітей) та динамічністю (може швидко змінювати місце проживання, професію, соціальний статус);
- розширена (або складна) сім'я — сімейна група, що складається більше як з двох поколінь родичів, які проживають в одному будинку (квартирі) або дуже близько один від одного;
- повна сім'я, в якій є обидва члени подружжя;
- неповна сім'я, в якій тільки один із батьків (чоловік або жінка) виховує дітей;
- реконструйована сім'я, де один з батьків помер, другий взяв новий шлюб або вони розлучилися;
- сім'я, з якої індивид походить;
- сім'я, яку індивид збудував;
- патріархальна сім'я (керівна роль чоловіка, діти і дружина носять призвіще батька);
- матріархальна сім'я (керівна роль жінки).
[ред.] Юридичне визначення
- Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
- Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
- Права члена сім'ї має одинока особа.
- Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним кодексом України з метою:
- зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
- утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
- побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
- забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
[ред.] Спорідненість
- Детальніше у статті Родичівство
[ред.] Соціальні функції сім'ї
Дослідники вважають, що функції відбивають історичний характер зв'язку між сім'єю і суспільством, динаміку сімейних змін на різних історичних етапах. Сучасна сім'я втратила багато функцій, що цементувати її в минулому: виробничу, охоронну, освітню та інші. Однак частина функцій є стійкими до змін, в цьому сенсі їх можна назвати традиційними. До них можна віднести наступні функції:
1. репродуктивна — в будь-якій сім'ї найважливішою є проблема дітонародження. Цілісність сексуальної потреби, що забезпечує продовження роду, і любові як вищого почуття унеможливлює відділення одного від іншого. Подружня любов значною мірою залежить від характеру задоволення сексуальних потреб, особливостей їх регулювання та відносини подружжя до проблеми дітонародження, самим дітям; 2. господарсько-економічна — включає харчування сім'ї, придбання й утримання домашнього майна, одягу, взуття, благоустрій житла, створення домашнього затишку, організацію життя і побуту сім'ї, формування і витрачання домашнього бюджету; 3. регенеративна — (лат. regeneratio — відродження, відновлення). Означає спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось сімейних коштовностей; [6]
зовсім необов'язково буквально розуміти під «коштовностями» ювелірні прикраси, їх можна передати будь сторонньому, а ось таку коштовність, як альбом з фотографіями, чужій людині не передаси — тільки своєму, рідному
4. освітньо-виховна — (соціалізація). Полягає у задоволенні потреб у батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях; [7]
Сімейне та суспільне виховання взаємопов'язані, доповнюють один одного і можуть, у певних межах, навіть заміняти один одного, але в цілому вони нерівнозначні, і ні за яких умов не можуть стати такими. Сімейне виховання більш емоційне за своїм характером, ніж будь-яке інше виховання, бо «провідником» його є батьківська любов до дітей, що викликає відповідні почуття дітей до батьків;
5. сфера первинного соціального контролю — моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також регламентація відповідальності і зобов'язань у відношенні між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь;
6. рекреативна — лат. recreatio — відновлення. Пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я іблагополуччя членів сім'ї.
7. духовного спілкування — розвитку особистостей членів сім'ї, духовне взаємозбагачення;
8. соціально-статусна — надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури;
9. психотерапевтична — дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.
Шлюб вдалий чи ні залежно від активізації цієї функції, тобто в наш час[Коли?] сімейне існування в значній мірі залежить від стабільності близьких емоційних стосунків.
[ред.] Відображення родинних стосунків у іменах і прізвищах
У україноруського народу з давніх-давен було прийнято в той чи інший спосіб відображати родинні стосунки, що знайшло своє відображення в численних книжних пам'ятках і документах, а також у прізвищах.
Приклад:
- Степан — чоловік на ім'я Степан;
- Степанова, Степаниха — жінка Степана;
- Степанко, Степаша, Стьопа — малий Степан, Степан у дитинстві, син Степана;
- Степанович, Степаненко, Степанюк, Степанчук, Степанів, Степанов, Степанин, Степашин, Степанко — сини Степана;
- Степанівна — дочка Степана;
- Степаненчиха — жінка Степаненка;
- Степаненчучка — жінка Степанчука;
- Степаненкович, Степаненченко — син Степаненка;
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Сімейний кодекс України — zakon.rada.gov.ua
- Коломоєць О. Д. Адміністративно-правове регулювання відповідальності за вчинення насильства у сім’ї: [монографія]/О. Д. Коломоєць// за заг. ред. С. В. Пєткова – Кіровоград: КірЮІ ХНУВС, 2010. – 224 с.
- http://rodovid.org — проект Родовід, база даних, яка дозволяє наочне відображення численних родинних стосунків у вигляді родинного дерева.
[ред.] Виноски
- ↑ Lacan 1938—2001, pp. 24-25, 56
- ↑ Fugier Pascal, 2007, p.226-8
- ↑ а б «Sociology/Founding the discipline». Encyclopædia Britannica. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/551887/sociology/222961/Founding-the-discipline#ref=ref748622. Процитовано 2009-07-26.
- ↑ «Cultural Anthropology». Encyclopædia Britannica. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/146165/cultural-anthropology/38786/Marxism-and-the-collectors#ref=ref423234. Процитовано 2009-07-22.
- ↑ «The Marxists Internet Archive». http://www.marxists.org/archive/marx/works/1884/origin-family/index.htm. Процитовано 2009-07-17.
- ↑ Шнейдер Л. Б. Функціонально-Рольова структура сімейних відносин // # $ p98 Психологія сімейних відносин. Курс лекцій.. — 512 с.
- ↑ Захаров А. І.. Психологічні особливості діагностики оптимізації взаємин у конфліктній родині.// Питання психології.. — (1981).