Сім'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжособові стосунки
Типи стосунків

Агамія · Шлюбний союз · Броманс · Вдівство · Цивільне партнерство · Дружба · Жінка (дружина) · Значимий інший · Казуальні · Конкубінат · Куртизанка · Коханець (коханка) · Моногамія · Чоловік (чоловік) · Гомосексуалізм · Педерастія · Поліаморія · Полівірність · Полігамія · Спорідненість · Романтичні · Сім'я · Сексуальний партнер · Співжиття

Події

Залицяння · Статевий акт · Укладання шлюбу · Подружня зрада · Розлучення

Почуття та емоції

Близький зв'язок · Потяг · Комперсія · Закоханість · Кохання (ерос, філія, сторге, агапе· Платонічне кохання · Романтичне кохання · Пристрасть · Захоплення · Ревнощі · Прив'язанність

Вчинки

Калим (Придане· Гіпергамія · Подружня зрада · Сексуальна поведінка · Викрадення нареченої

Насилля у відносинах

У сім'ї · Над дорослими · Над дітьми · Підліткове насилля

Сім'я́, або Роди́на — соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

15 травня — Міжнародний день сім'ї.

Історія сім'ї[ред.ред. код]

Сукупність різноманітних етнографічних, історичних даних та соціальна статистика свідчать про те, що людська сім'я є інститутом соціальним, а не біологічно зумовленим[1][2].

Перші теорії сім'ї намагалися пристосувати для аналізу еволюції родинних стосунків між людьми дарвінівську теорію еволюції[3]. У книзі «Стародавнє суспільство» 1877 року американський антрополог Люїс Морган виділив три стадії в розвитку людства: дикунство, варварство і цивілізацію[4]. Книга Моргана послужила натхненням для праці Фрідріха Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності та держави», що побачила світ 1884 року.

Енгельс розвив гіпотезу Моргана про те, що перетворення первісного суспільства у класове було зумовлене економічними причинами[5]. На основі цієї теорії Енгельс, Карл Маркс та їхні послідовники провели детальний аналіз змін структури та функцій сім'ї. Теорія Енгельса домінувала до 1980-х, коли здобули визнання інші теорії, зокрема теорія структурного функціоналізму[3].

Типи сім'ї[ред.ред. код]

  • нуклеарна (від лат. nucleus ядро) — вперше така назва вжита в 1949 американським соціологом Джорджом Мердоком; це сімейна група, що характеризується незалежністю (відокремлена від близьких та сусідів), нечисельністю (батьки та 1 чи 2 дітей) та динамічністю (може швидко змінювати місце проживання, професію, соціальний статус);
  • розширена (або складна) сім'я — сімейна група, що складається більше як з двох поколінь родичів, які проживають в одному будинку (квартирі) або дуже близько один від одного;
  • повна сім'я, в якій є обидва члени подружжя;
  • неповна сім'я, в якій тільки один із батьків (чоловік або жінка) виховує дітей;
  • реконструйована сім'я, де один з батьків помер, другий взяв новий шлюб або вони розлучилися;
  • сім'я, з якої індивід походить;
  • сім'я, яку індивід збудував;
  • патріархальна сім'я (керівна роль чоловіка, діти і дружина носять прізвище батька);
  • матріархальна сім'я (керівна роль жінки).

Історичні типи сім'ї[ред.ред. код]

Історії людства відомі наступні типи шлюбних відносин:

  • полігамія — шлюбний союз більш як двох партнерів. Полігамія може бути реалізована у варіантах полігінії, коли один чоловік має двох і більше дружин, та поліандрії — одна жінка перебуває у шлюбі більше, ніж з одним чоловіком одночасно;
  • груповий шлюб — притаманний первісному суспільству і санкціонує одночасне сімейне співжиття кількох чоловіків та жінок, які не створюють відокремлених подружніх пар;
  • моногамія — шлюб між одним чоловіком та однією жінкою;
  • за вибором шлюбного партнера: ендогамний (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамний (шлюб між представниками різних соціальних груп).
  • за мотивацією партнерів: шлюб за коханням, за розрахунком та за шаблоном. Останній укладається тоді, коли спрацьовує міркування «Всі мої однолітки одружуються, як би й мені не спізнитися».
  • за економічним критерієм: рівний, нерівний (різниця у віці, прибутках між партнерами), калимний (викуп за наречену). Останній тип шлюбу існує у народів Азії та Африки.
  • гостьовий — подружжя має дві квартири та живе окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень;
  • повторний шлюб (вступ у шлюб з іншим партнером після розірвання попереднього шлюбу);
  • цивільний шлюб — оформлений в органах державної влади без участі церкви;
  • ранній шлюб — укладається між особами, які не досягли 17-18 років;
  • конкубінат — зв'язок одруженого чоловіка із незаміжньою жінкою, яка має від нього дітей;
  • свінгерство — шлюбне утворення, що передбачає обмін дружинами та чоловіками.

Юридичне визначення[ред.ред. код]

  1. Сім'я — первинний та основний осередок суспільства.
  2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
  3. Права члена сім'ї має одинока особа.
  4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним кодексом України з метою:

  • зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
  • утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
  • побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
  • забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Спорідненість[ред.ред. код]

Докладніше у статті Родичівство
Генеалогічне дерево сім'ї.
Спорідненість у шлюбі.

Соціальні функції сім'ї[ред.ред. код]

Дослідники вважають, що функції відбивають історичний характер зв'язку між сім'єю і суспільством, динаміку сімейних змін на різних історичних етапах. Сучасна сім'я втратила багато функцій, що цементували її в минулому: виробничу, охоронну, освітню та інші. Однак частина функцій є стійкими до змін, в цьому сенсі їх можна назвати традиційними. До них можна віднести наступні функції:

  1. репродуктивна — в будь-якій сім'ї найважливішою є проблема дітонародження. Цілісність сексуальної потреби, що забезпечує продовження роду, і любові як вищого почуття унеможливлює відділення одного від іншого. Подружня любов значною мірою залежить від характеру задоволення сексуальних потреб, особливостей їх регулювання та відношення подружжя до проблеми дітонародження, самих дітей (див. демографія сім'ї, дитяча смертність)
  2. господарсько-економічна — включає харчування сім'ї, придбання й утримання домашнього майна, одягу, взуття, благоустрій житла, створення домашнього затишку, організацію життя і побуту сім'ї, формування і витрачання домашнього бюджету
  3. регенеративна — (лат. regeneratio — відродження, відновлення). Означає спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось сімейних коштовностей[6]
    Зовсім необов'язково буквально розуміти під «коштовностями» ювелірні прикраси, їх можна передати будь-кому сторонньому, а ось таку коштовність, як альбом з фотографіями, чужій людині не передаси — тільки своєму, рідному.
  4. освітньо-виховна — (соціалізація). Полягає у задоволенні потреб у батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях;[7]
    Сімейне та суспільне виховання взаємопов'язані, доповнюють один одного і можуть, у певних межах, навіть заміняти один одного, але в цілому вони нерівнозначні, і ні за яких умов не можуть стати такими. Сімейне виховання емоційніше за своїм характером, ніж будь-яке інше виховання, бо «провідником» його є батьківська любов до дітей, що викликає відповідні почуття дітей до батьків.
  5. сфера первинного соціального контролю — моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також регламентація відповідальності і зобов'язань у відношенні між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь;
  6. рекреативна — лат. recreatio — відновлення. Пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я і благополуччя членів сім'ї.
  7. духовного спілкування — розвиток особистостей членів сім'ї, духовне взаємозбагачення;
  8. соціально-статусна — надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури;
  9. психотерапевтична — дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.
    Шлюб вдалий чи ні залежно від активізації цієї функції, тобто в наш час[Коли?] сімейне існування в значній мірі залежить від стабільності близьких емоційних стосунків.

Економічні функції сім'ї[ред.ред. код]

Докладніше: сімейний бізнес

Відображення родинних стосунків у іменах і прізвищах[ред.ред. код]

В українського народу з давніх-давен було прийнято в той чи інший спосіб відображати родинні стосунки, що знайшло своє відображення в численних книжних пам'ятках і документах, а також у прізвищах.

Приклад:

Степан — чоловік на ім'я Степан;
Степанова, Степаниха — жінка Степана;
Степанко, Степаша, Стьопа — малий Степан, Степан у дитинстві, син Степана;
Степанович, Степаненко, Степанюк, Степанчук, Степанів, Степанов, Степанин, Степашин, Степанко — сини Степана;
Степанівна — дочка Степана;
Степаненчиха — жінка Степаненка;
Степаненчучка — жінка Степанчука;
Степаненкович, Степаненченко — син Степаненка;

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lacan 1938–2001, pp. 24-25, 56
  2. Fugier Pascal, 2007, p.226-8
  3. а б «Sociology/Founding the discipline». Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-07-26. 
  4. «Cultural Anthropology». Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-07-22. 
  5. «The Marxists Internet Archive». Процитовано 2009-07-17. 
  6. Шнейдер Л. Б. # $ p98 Психологія сімейних відносин. Курс лекцій.. — 512 с.
  7. Захаров А. І. Психологічні особливості діагностики оптимізації взаємин у конфліктній родині. // Питання психології., (1981).

Посилання[ред.ред. код]