Сім справ милосердя
 |
|
| «Сім справ милосердя» | |
|---|---|
| Творець: | Караваджо |
| Час створення: | 1607 року |
| Розміри: | 390×260 см |
| Матеріал: | олійні фарби на полотні |
| Місцезнаходження: | церква Піо Монте делла Мізерікордія, Неаполь |
| Музей: | Італія |
Сім справ милосердя — картина художника Мікеланджело да Караваджо.Незвична за ікографією і оцінками.
Історія замови картини [ред.]
Бурхливий темперамент Караваджо і недобра слава пройдисвіта не відсахнули від художника з важким характером меценатів. В Римі його покровителі - маркіз Вінченцо Джустініані , кардинал дель Монте і вельможна родина Карафа-Колонна. Саме Карафа-Колонна нададуть йому таємний притулок після скоєного вбивства в Римі. А пізніше допоможуть перебратися в Неаполь, далекий від папи римського, готового покарати смертю бандиткуватого майстра за злочин.
В Неаполі Караваджо і отримав замову на вівторний образ за темою « Сім справ милосердя » для церкви Піо Монте делла Мізерікордія. Церкву нещодавно побудували у 1601 році, а пастирі релігійної громади якраз і опікувались справами милосердя.
Сюжет і новації Караваджо [ред.]
Вівтарний образ був ніби нагадуванням слів з Євангелія від Матвія, де Христос перелічив сім справ милосердя, такі важливі, що вважав їх як справи, зроблені саме для нього.
- Надати притулок паломнику, що йде до святих місць.
- Дати води спраглому.
- Відвідати хворого.
- Відвідати ув'язненого в тюрмі.
- Дати милостиню жебраку.
- Розділити їжу з голодним.
- Поховати покинутого померлого.
Як пов'язати такі різні справи і вмістити їх к одному полотні, стало справою тільки художника.
Караваджо врятували пережитий відчай в Римі, власне бажання покаятися і стрімкість виконання. Картина була створена лише за три місяці. Він подав сцену в ночі, де метушиться натовп. Той розпадається на окремі групи, що і уособлюють сім справ милосердя. Лицар ріже свій плащ, аби поділитися шматком з жебраком, спраглий жадібно п'є надану воду, римлянка відвідала ув'язненого, пастир тримає смолоскип , висвітлюючи шлях поховальній ході тощо. А зверху на все це пильно вдивляється мадонна з немовлям і благословляє янгол з широко розкинутими руками. Караваджо не звернувся ні до яких інших композицій, а створив власну, хаотичну (за висновками дослідників і бунтівну), одну з самих незвичних. Вона вся була новиною.
«...Ні за які гроші» [ред.]
Вже за життя майстра почалося нездорове суперництво за право володіти картинами Караваджо.Невизнані церквою образа Караваджо викупали кардинали і меценати. Церковні громади отримували замови продати картини Караваджо за великі гроші. Серед покупців картин Караваджо - художник Рубенс , що придбав полотно « Успіння Богородиці », коли від полотна відмовилась католицька громада. Знайшлись охочі придбати і вівтарний образ «Сім справ милосердя », бо полювання за картинами Караваджо стало майже божевільною манією. Тоді комітет церкви Піо Монте делла Мізерікордія в Неаполі і виніс вердикт, що картина Караваджо « не може бути проданою ні за які гроші і повинна завжди належаті лише цій церкві ». Громада знала, яким скарбом вона володіє.
