Сім (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сім
Seven
Se7en (poster).jpg
Жанр Трилер
Режисер Девід Фінчер
Продюсер Арнольд Копелсон,
Філіс Карлайл
У головних
ролях
Бред Пітт
Морган Фрімен
Ґвінет Пелтров
Кевін Спейсі
Оператор Даріус Хонджі
Композитор Говард Шор
Кінокомпанія New Line Cinema
Тривалість  128 хв.
Мова  англійська
Країна  США США
Рік  1995
IMDb ID 0114369
Кошторис  30 млн. $

«Сім» (англ. Se7en) — трилер Девіда Фінчера. Історія розслідування серії вбивств, жертви яких винуваті в одному з семи смертних гріхів. Фільм входить до першої 30-ки списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред.ред. код]

«

— Не буду заперечувати, що хочу повернути гріх проти грішників.
— Але… зачекай. Ти ж вбиваєш невинних!
— Невинних? Це такий жарт?
(діалог з Джоном Доу)

 »

Двоє поліцейських, детективи Сомерсет (Морган Фрімен) та Міллз(Бред Пітт) розслідують справу серійного вбивці Джона Доу(Кевін Спейсі), котрий вважає себе знаряддям Господа, що має карати за смертні гріхи. Схиблений на ідеї покарання за «смертні гріхи», він прирікає жертви до нелюдських фізичних і моральних страждань, які холоднокровно розраховує. Тривалі екзекуції часто закінчуються смертю жертви. Кожне покарання присвячене одному з семи гріхів: «Обжерливість», «Жадібність», «Лінощі», «Гординя», «Хтивість», «Заздрість» і «Гнів». Витончений мучитель і вбивця залишає на місці злочину лише назву гріха, який скоїла жертва, а також хитромудру зачіпку-головоломку, що дозволяє знайти наступну жертву. Далебі, ближче до розв'язки фільму завдяки «успішній діяльності» детективів він вимушений змінити тактику і добровільно здається поліції. У якості жертв для двох останніх гріхів він призначає себе для «Заздрості» та детектива Міллза для «Гніву». Джон Доу вбиває вагітну дружину Міллза(Ґвінет Пелтров) і надсилає йому посилку з її головою. Не змігши опанувати свій гнів, детектив Міллз вбиває знезброєного і закутого у кайданки спокійного, готового до смерті злочинця, тим самим завершуючи його жахливий задум.

Джон Доу вважає свою діяльність «Проповіддю» і серйозною роботою: докладно документує всі свої дії, роками готує головоломні вбивства-тортури, скрупульозно замітає сліди (навіть зрізає шкіру з подушок пальців, щоб не залишати відбитків). З початку й до кінця стрічки все відбувається за планом Джона Доу, він завжди на кілька кроків попереду своїх переслідувачів, і навіть діяльність детективів постає лише частиною його божевільного і надзвичайно розрахованого плану.

У ролях[ред.ред. код]

Художні прийоми[ред.ред. код]

У сценах фільму постійно йде дощ, і лише там, де він заважає огляду, погода змінюється з дощової до похмурої. За винятком відділку поліції та будинків детективів, на вулицях міста та в інших будинках постійно показуються безлад і бруд. Такий прийом, у сполученні з вказуванням на невмотивовані та вмотивовані вбивства, дозволяє передати депресивний настрій міста, де відбуваються події. Погода покращується тільки в кінці фільму, ближче до розв'язки, яка відбувається на заході сонця.

Контраст наявний і між детективами Сомерсетом та Міллзом. Перший виступає в образі літнього чорношкірого детектива-інтелектуала, що цілковито контролює свої емоції. Навіть коли справу передають другому детективу, саме Сомерсет провадить всю аналітичну роботу в фільмі (шукає сліди, розгадує головоломки, годинами просиджує в бібліотеці). Інший детектив, Міллз, показаний молодим, грубим і емоційним суб'єктом, який віддає перевагу активним діям. Міллз постійно вибухає, ображає колег і навіть встигає посваритися з Джоном Доу, який, до того як його впіймали, відвідує місце злочину у вигляді фотографа. На відміну від Сомерсета, який живе буквою закону, Міллз не зупиняється перед жодною перешкодою для досягнення мети — зламує замок у квартирі Доу без санкції суду, підкуповує свідків тощо.

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Премія «Оскар» (1996)

  • Номінація на премію «Оскар» у категорії «Найкращий монтаж»

Премія «BAFTA» (1996)

  • Номінація на премію «BAFTA» в категорії «Найкращий сценарій»

Премія кіно від MTV (1996)

  • Приз «Премія кіно від MTV» в категорії «Найкращий фільм»
  • Приз «Премія кіно від MTV» в категорії «Найкращий лиходій» (Кевін Спейсі)
  • Приз «Премія кіно від MTV» в категорії «Найбажаніший чоловік» (Бред Пітт)
  • Номінація на приз «Премія кіно від MTV» в категорії «Найкращий екранний дует» (Бред Пітт і Морган Фрімен)

Премія Кіноакадемії наукової фантастики, фентезі та жахів (1996)

  • Приз «Сатурн» у категорії «Найкращий сценарій»
  • Приз «Сатурн» у категорії «Найкращий грим»
  • Номінація на приз «Сатурн» у категорії «Найкращий фільм у жанрі Екшн/Пригоди»
  • Номінація на приз «Сатурн» у категорії «Найкращий режисер»
  • Номінація на приз «Сатурн» у категорії «Найкращий актор» (Морган Фрімен)
  • Номінація на приз «Сатурн» у категорії «Найкраща акторка другого плану» (Ґвінет Пелтров)
  • Номінація на приз «Сатурн» у категорії «Найкраща музика»

Цікавинки[ред.ред. код]

  • Протягом усього фільму головні герої називають один одного виключно за прізвищем. У сцені, коли Сомерсет приходить у гості до Міллза, з'ясовується, що Сомерсета звуть Вільям, а Міллза - Девід. І лише в кінці, після того, як Сомерсет відкриває коробку з головою Трейсі, він єдиний раз називає Міллза по імені.
  • На титрах, що відкривають фільм, звучить ремікс на пісню Closer, створений гуртом Nine Inch Nails.
  • Жертва лінощів (людина, прикута до постелі на рік) не лялька, як може здатися, а дуже худий актор, котрого ще й дуже сильно загримували.
  • Спеціально для фільму були повністю написані всі книги Джона Доу, і на їх створення знадобилося 2 місяці, що обійшлося в 15 000 доларів. У фільмі детектив Сомерсет виказує припущення, що саме 2 місяці потрібно, щоб прочитати все, що написав Доу.
  • Детектив Сомерсет, щоб зрозуміти мотиви вбивств Джона Доу, вивчає в бібліотеці «Кентерберійські оповіді» Джеффрі Чосера, «Божественну комедію» Данте, «Втрачений рай» Джона Мільтона. Також у фільмі згадується «Венеційський купець» Вільяма Шекспіра.
  • Касові збори склали близько 330 000 000 доларів США
  • Після 30-ї хвилини фільму, коли Сомерсет приходить у гості до Міллза, на стіні можна побачити плакат фільму Михайла Ромма «Пишка» 1934-го року.
  • Під час кінцевих титрів фільму звучить пісня Девіда Боуї The hearts filthy lesson.
  • Титри в кінці фільму йдуть не як звичайно знизу вгору, а навпаки.
  • В одній зі сцен у ході зйомок Морган Фрімен вихоплював револьвера з кобури, тримаючи палець на курку. Офіцери поліції, що були присутні на зйомках у якості технічних експертів, швидко вказали актору на помилку.
  • Продюсери планували, що ім'я Кевіна Спейсі одним з перших з'явиться у вступних титрах, однак актор попросив взагалі не згадувати про нього на початку фільму, щоб глядачам було важче вирахувати вбивцю.
  • У ході фільму Джон Доу кілька разів згадує, що прагне залишитися в пам'яті людей. Перше ім'я в титрах — Джон Доу.

Посилання[ред.ред. код]