Сіни
Сі́ни — у давнину, вхідне приміщення у селянських хатах і невеликих міських будинках, яка з'єднує жиле приміщення з тамбуром, ґанком, рундуком або ділить будинок, хату на дві половини.[1][2][3]
За старих часів сіни служили для зберігання теплого верхнього одягу, взуття, звільнення від вуличного пилу і бруду та для збереження тепла в домі. Ці ж функції залишилися і в нашому сучасному передпокої.
Слово відміняється за стилем двоїни сíні, на приклад «у сінях».
Етимологія [ред.]
Сіни це темна, безвіконна кімната, прихожа. Від слова сінь/сін, грец. σκιά (скіа), грец. σκότος (скотос), що означає тінь, сутінки, мóрок. [4] Звідти ж і осінь. Також покрив, як і пряме так і переносне значення, на приклад сінь лісу і сінь держави; звідти ж і сіно - те що криє землю - і сіяти/засівати/заслоняти. [5]
Спільний корінь з словами сіяє/сяє, від санскр. छाया, Chāyā, Чая: деві бога сонця Сур'я; chāyā - відблиск, тінь. [6]
Примітки [ред.]
- ↑ Шкаруба Л. М., Спанатій Л. С. Російсько-український словник художніх термінів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Каравела, 2004. — 320 с. ISBN 966-8019-23-7
- ↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7
- ↑ Сіни у Великому тлумачному словнику сучасної української мови на Lingvo.ua
- ↑ «Словник застарілих та маловживаних слів». Процитовано Feb 10, 2013.
- ↑ Авенарій, В. П. (1867). Бродячі сили. Пошесть.
- ↑ «Етимологія онлайн». Процитовано Feb 10, 2013.
