Поліноз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сінна лихоманка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліноз
Пилок різних рослин, що може викликати сінну лихоманку
Пилок різних рослин, що може викликати сінну лихоманку
Пилок різних рослин, що може викликати сінну лихоманку
Спеціальність імунологія
Симптоми allergic responsed[1]
Препарати бетаметазон[2], chlorcyclizined[3], flunisolided[4], Олопатадин[d][5], (R)-carbinoxamined[6], ramatroband[7], cyproheptadine hydrochlorided[8], Монтелукаст[9] і фексофенадин[10]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 CA08.0
МКХ-10 J30
OMIM 607154
DiseasesDB 31140
MedlinePlus 000813
eMedicine

ent/194 med/104

ped/2560
MeSH D012221
CMNS: Allergic rhinitis у Вікісховищі

Поліно́з (лат. pollinosis, від pollen, род. відм. pollinis — «пилок») — алергічне захворювання слизових оболонок носа й ока, яке спричинює пилок рослин, спори грибів, характеризується алергічним ринітом, кон'юнктивітом, бронхіальною астмою та ураженням інших систем переважно в осіб з генетичною схильністю до виникнення алергічних хвороб.

Іноді це захворювання називають сінною гарячкою (неправ. лихоманкою), хоча сіно не є значущим чинником у генезі захворювання, а гарячка не абсолютно характерна для цієї патології.

Етіологія[ред. | ред. код]

При полінозі в ролі чинника, при підвищеній чутливості до якого розвивається хвороба, виступає рослинний пилок. Дрібний пилок розміром всього 10-50 мікрон осідає на шкірі і слизових оболонках хворого, викликаючи алергічну реакцію.

Період загострення полінозу збігається з періодом цвітіння певних рослин. Хворі з алергією на пилок ліщини, дуба, вільхи, клена та берези переживають загострення хвороби в квітні й травні. У червні й липні потерпають люди з алергією на пилок злакових (тимофіївки, ковили, ячменю, пирію і тонконога). У серпні та вересні — хворі з алергією на пилок амброзії, лободи та полину. Для різних географічних зон періоди клінічних проявів сезонного алергічного риніту, зумовленого пилком певних рослин, можуть змінюватися.

Виразність клінічних проявів залежить від погоди. У вітряну суху погоду концентрація пилку в повітрі підвищується, і симптоми сінної гарячки посилюються. У дощову вологу погоду в повітрі присутня невелика кількість пилку, і прояви хвороби стають менш вираженими.

Клінічні ознаки[ред. | ред. код]

Як правило, поліноз розвивається у дві стадії. На першому етапі проходять клінічні прояви хвороби. Пацієнти скаржаться на відчуття свербіння та лоскоту в носі, гортані, вухах. Спостерігається почервоніння та свербіж повік. Характерні напади невгамовного чхання зі слизовими виділеннями. З'являється алергічний кон'юнктивіт.

На другому етапі запальна реакція посилюється. У деяких хворих з'являється утруднене дихання і відчуття важкості в грудях, обумовлене бронхіальною астмою. Іноді розвивається гарячка, звідки й назва хвороби.

Поліноз може супроводжуватися стомлюваністю, підвищеною дратівливістю, зниженням апетиту, депресією і нападами мігрені.

Діагностика[ред. | ред. код]

Огляд лікаря, лабораторні дослідження. Для виявлення конкретного алергену проводять провокаційні та шкірні тести (на передпліччя наносяться невеликі подряпини, після чого на кожну з них капають алерген; при наявності позитивної реакції, навколо подряпини буде розвиватися пухир і почервоніння шкіри).

Лікування[ред. | ред. код]

  • Звести до мінімуму контакти зі специфічним алергеном. Виключити з раціону продукти, що можуть спричинити перехресну алергію (при полінозі з реакцією на березовий пилок, перехресною реакцією буде алергія на моркву, фундук, яблука, персики; з реакцією на злаки — харчові злаки, щавель; з реакцією на полин — цитрусові, мед, соняшникове насіння).
  • Антигістамінні препарати. Глюкокортикостероїди — при середньому ступені тяжкості. При бронхіальній астмі застосовуються інгаляційні глюкокортикостероїдні препарати.
  • Імунотерапія.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аллергология и иммунология. Клинические рекомендации для педиатров / Под ред. А. А. Баранова и Р. М. Хаитова / Изд. 2-е, част. перераб. и доп. — М., 2010
  • Астафьева Н. Г., Горячкина Л. А. Поллиноз — пыльцевая аллергия // Аллергология. — 1998. — Т. 2; Протокол надання допомоги хворим на алергічний риніт: Матеріали ІІ з'їзду алергологів України (Одеса, вересень 2006 р.) // Астма та алергія. — 2006. — № 1–2
  • Хаитов Р. М., Ильина Н. И., Латышева Т. В. Рациональная фармакотерапия аллергических заболеваний. — М., 2007
  • Malling H-J. Allergen immunotherapy efficacy in rhinitis and asthma // Aller. Clin. Immunol. Int. — 2004. — Vol. 1(3)(англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Алергічний риніт. Епідеміологія, патогенез, діагностика, лікування : [монографія] / Є. М. Дитятковська, І. В. Гогунська, В. О. Дитятковський. - Київ : Вістка, 2014. - 207 с. : рис., табл. - ISBN 978-617-7157-08-2

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]