Сіньцзян-Уйгурський автономний район

Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Уйгурська: شىنجاڭ ئۇيغۇر ئاپتونوم رايون Китайська:新疆维吾尔自治区
Сіньцзян-Уйгурський автономний район на мапі Китаю
Адміністративний центр	Урумчі
Найбільше місто	Урумчі
Країна	КНР
Округів	14
Офіційна мова	Китайська, уйгурська
Населення
- повне	19,630 млн (24 місце)
- густота	11,8 чол./км²
Етнікон	Уйгури
Площа
- повна	1,66 млн км²
Висота
- максимальна	8611 м (K2)
- мінімальна	-154 м (Турфанська улоговина)
ВВП	220 млрд юанів
ІРЛП	0.752
Губернатор	Ізмаїл Тілівалді
Секретар КПК	Ван Лецюань
Веб-сторінка	[1]
ISO 3166-2	CN-65

Сіньцзян-Уйгурський автономний район, скорочено — СУАР (кит. 新疆 维吾尔 自治区 xīn-jiāng wéi-wú-ěr zì-zhì-qū; уйг. شىنجاڭ ئۇيغۇر ئاپتونوم رايونى, Shinjang Uyghur aptonom rayoni, Шинҗаң Уйғур аптоном райони) — автономний район на північному заході КНР. Відомий також як Сіньцзян, Китайський Туркестан або Східний Туркестан. Це найбільший район Китаю, його площа становить приблизно 1/6 території країни.

Географія

СУАР займає серединне розташування в Євразії, його площа становить 1,66 млн км². Китайський Туркестан виходить до державного кордону Китайської Народної Республіки (довжина кордону в межах СУАР становить 5600 км): район межує з Монголією, Росією, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном і Афганістаном, а також з північчю індійського штату Джамму й Кашмір, який контролює Пакистан. Район межує з китайськими провінціями Ганьсу, Цінхай і Тибетським автономним районом.

В давнину територією Сіньцзяну проходив Великий Шовковий шлях.

Східний Тянь-Шань (висота — 7000 м) ділить Сіньцзян-Уйгурський автономний район на дві частини: північну і південну. Північну займає піщано-суглиниста Джунгарська рівнина, південну — безстічна Кашгарська рівнина, в центральній частині якої знаходиться пустеля Такла-Макан. Тут знаходиться Турфанська улоговина — найнижча точка Китаю і Центральної Азії (абсолютна глибина — 154 м). Найвища точка — г. К2 (8611 м), висота якої поступається лише висоті Евересту — розташована на кордоні з Кашміром.

Більша частина території Сіньцзяну геологічно молода, сформована внаслідок стику Євразійської плити з Індо-Австралійською, що сформувало Тянь-Шань, Куньлунь і Памір. Тому Сіньцзян — сейсмічно-небезпечна зона. Старші геологічні утворення знаходяться головним чином на крайній півночі та сході району.

У Сіньцзяні розташована найвіддаленіша від моря точка землі — Євразійський полюс недоступності (0046.28 00086.6746°16′ пн. ш. 86°40′ сх. д.46.28° пн. ш. 86.67° сх. д. 46.28, 86.67 (Євразійський полюс недоступності)), який знаходиться за 2648 км від найближчої берегової лінії.

Основною річкою СУАР є Тарим, тут розташовані витоки Ілі і Іртиша. Основні озера — Лобнор, Баграшкьоль, Ебі-Нур.

Клімат посушливий, різко континентальний, контрастний.

На території району розташовані декілька об'єктів екотуризму, 8 пейзажних областей: Урумчі-Наньшаньський пейзажний район, Тяньчійський пейзажний район, Кам'яний лес в Східно-Джунгарський впадині, Алтайський пейзажний район, Ілійський пейзажний район, Баянгольський пейзажний район, Каши-Хотанський район, Хамійський пейзажний район.

Адміністративний поділ

Номер на мапі	Назва українською	Назва уйгурською	Назва китайською	Назва на піньінь	Примітки
1	Округ Алтай	ئالتاي ۋىلايىتى	阿勒泰地区	Ālètài Dìqū	входить до складу Ілі-Казахського АО
2	Боро-Тала-Монгольський автономний округ	بۆرتالا موڭغۇل ئاپتونوم ئوبلاستى	博尔塔拉蒙古自治州	Bó'ěrtǎlā Měnggǔ Zìzhìzhōu
3	Округ Тачен	تارباغاتاي ۋىلايىتى	塔城地区	Tǎchéng Dìqū	входить до складу Ілі-Казахського АО
4	Міський округ Карамай	قاراماي شەھرى	克拉玛依市	Kèlāmǎyī Shì
5	Міський повіт Шіхецзи	شىخەنزە شەھرى	石河子市	Shíhézǐ Shì	Де-факто знаходиться під управлінням Сіньцзянського корпусу будівництва та продукції
6	Чанцзі-Хуейський автономний округ	سانجى خۇيزۇ ئاپتونوم ئوبلاستى	昌吉回族自治州	Chāngjí Huízú Zìzhìzhōu
7	Міський повіт Уцзяцюй	ئۇجاچۇ شەھرى	五家渠市	Wǔjiāqú Shì	Де-факто знаходиться під управлінням Сіньцзянського корпусу будівництва та продукції
8	Міський округ Урумчі	ئۈرۈمچى شەھرى	乌鲁木齐市	Wūlǔmùqí Shì
9	Округ Турфан	تۇرپان ۋىلايىتى	吐鲁番地区	Tǔlǔfān Dìqū
10	Округ Хамі	قۇمۇل ۋىلايىتى	哈密地区	Hāmì Dìqū
11	Ілі-Казахський автономний округ	ئىلى قازاق ئاپتونوم ئوبلاستى	伊犁哈萨克自治州	Yīlí Hāsàkè Zìzhìzhōu
12	Кизилсу-Киргизький автономний округ	قىزىلسۇ قىرغىز ئاپتونوم ئوبلاستى	克孜勒苏柯尔克孜自治州	Kèzīlèsū Kē'ěrkèzī Zìzhìzhōu
13	Округ Кашгар	قەشقەر ۋىلايىتى	喀什地区	Kāshí Dìqū
14	Міський повіт Тумшук	تۇمشۇق شەھرى	图木舒克市	Túmùshūkè Shì	Де-факто знаходиться під управлінням Сіньцзянського корпусу будівництва та продукції
15	Округ Аксу	ئاقسۇ ۋىلايىتى	阿克苏地区	Ākèsū Dìqū
16	Міський повіт Арал	ئارال شەھرى	阿拉尔市	Ālā'ěr Shì	Де-факто знаходиться під управлінням Сіньцзянського корпусу будівництва та продукції
17	Округ Хотан	خوتەن ۋىلايىتى	和田地区	Hétián Dìqū
18	Баянгол-Монгольський автономний округ	بايىنغولىن موڭغۇل ئاپتونوم ئوبلاستى	巴音郭楞蒙古自治州	Bāyīnguōlèng Měnggǔ Zìzhìzhōu

Мапа адміністративного поділу СУАР

Сінцзян-Уйгурський автономний район поділяється на два міських округи, сім округів і п'ять автономних округів (два з семи округів підпорядковуються Ілі-Казахському автономному округу). Округи діляться на 73 повіти і 20 міських повітів і 6 автономних повітів. 4 повітових міста не підпорядковуються жодному округу, а де-факто знаходяться під управлінням Сіньцзянського корпусу будівництва та продукції. Повіти поділяються на 1005 комун.

Населення

Населення - 15156 тис. (1990)

У Сінцзяні мешкають близько 13 етносів, найбільший - уйгури (мусульмани, тюрки; 6 млн.)

Релігія - 50% мусульман

Історія

Перебуває під владою Китаю з 18 століття; деякі прикордонні ділянки перейшли до Росії в 1864 і 1881 рр. Китай піднімав питання про їхнє повернення, вважає 480 км кордону між Сінцзяном і Таджикистаном неправильними.

Ще в середині ХХ століття переважну більшість жителів становили мусульмани-тюрки, переважно уйгури, а також казахи, монголи, киргизи і таджики. Їхні предки поселилися на території, відомій як Джунгарія і Східний Туркестан, ще в ранньому Середньовіччі.

Протягом майже восьми століть аж до XVIII сторіччя уйгурська держава неодноразово досягала могутності, роблячи істотний вплив навіть на політику Китаю. До складу Піднебесної вона остаточно увійшло після захоплення цього району військами маньчжурської династії Цин в 1759 році (китайська назва «Сіньцзян», означає «Новий кордон»).

В кінці 1955 року було офіційно оголошено про створення Сіньцзян-Уйгурського автономного району у складі Китайської Народної Республіки.

Починаючи з 1950-х років пекінський уряд проводив політику посиленої «ханізації» віддаленої провінції, тобто переселення туди представників титульної нації. Виникла вона задовго до приходу до влади Мао Цзедуна, її практикували ще імператори з династії Мін (1368 – 1644).

В період так званої «культурної революції» в кінці 1960-х рр., національна автономія фактично перетворилася на фікцію. Посилена колонізація Сіньцзяна китайським населенням, переселення уйгурів, казахів, дунган, монголів і інших некитайських народностей Сіньцзяна в його пустинні посушливі райони, що супроводжувалося утиском прав корінного некитайського населення, викликали різку незадоволеність народів Сіньцзяна і загострення національних суперечностей.

Китайські власті постійно відчувають неспокій з приводу місцевого сепаратизму. У Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю діє угрупування "Східний Туркестан", яка виступає за створення мусульманської держави на території низки країн. Китайські власті вважають її терористичною організацією, що спирається на підтримку іноземних терористичних організацій.

Економіка

Виробляють: бавовна, злакові, фрукти в долинах і оазисах

Добувають: уран, вугілля, мідь, олово, нафта

Транспорт

Через СУАР проходить залізниця Ланьчжоу—Урумчі—Алма-Ата, яка з'єднує КНР з Казахстаном на прикордонному переході Дружба (Достик) (Казахстан) — Алашанькоу (КНР).