Сі-бемоль мажор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
| Сі-бемоль мажор | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||||
Сі-бемоль мажор (B-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук сі-бемоль. Гама сі-бемоль мажор містить звуки:
b - c - d ^ es- f - g - a ^ b.
Паралельна тональність — соль мінор, однойменний мінор — сі-бемоль мінор. Сі-бемоль мажор має два бемолі біля ключа (сі-, мі-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності [ред.]
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- Л. ван Бетховен — Симфонія № 4,
Соната «Hammerklavier»,
Квартет № 13,
Велика фуга для струнного квартету - Дж. Гершвін — «Рапсодія в блакитних тонах»
- С. Прокоф'єв — Suita Scytyjska
- Д. Д. Шостакович — симфонія № 2
- Національні гімни Італії, США, Франції, Швейцарії
- В цій тональності виконується державний гімн України!
В червоному просторі подані мажорні тональності, в зеленому - мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки.
| Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |


