Сі мажор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
| Сі мажор | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||||
Сі мажор (H-dur, в англійській мові - B-major) - мажорна тональність, тонікою якої є звук сі. Гама сі-мажор містить звуки:
сі - до♯ - ре♯ - мі - фа♯ - соль♯ - ля♯ - сі.
Паралельна тональність - соль-дієз мінор, однойменний мінор - сі мінор.
Сі мажор має п'ять дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-). 
[ред.] Найвідоміші твори, написані в цій тональності
- Л.ван Бетховен — Adagio un Poco Mosso з Концерту для фортепіано з оркестром № 5
- Ф.Шопен — Ноктюрни ор.32 № 1, op.62 № 1
- Й.Брамс — Фортепіанне тріо No. 1, Op. 8
- П.І. Чайковський — «Лебедине озеро», фінал
- Ігор Стравінський — Балет «Жар-птиця», фінал
- The Beatles — Penny Lane
[ред.] Див. також
В червоному просторі подані мажорні тональності, в зеленому - мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки.

