ТЕ2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕ2
ТЕ2-414 в музеї Жовтневої залізниці (Варшавський вокзал).
Основні дані
Рік будування 19481955
Країна будування СРСР СРСР
Виробник УРСР
Завод ХЗТМ, ХЕТЗ
Разом побудовано 528
Країни експлуатації СРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Монголія Монголія
Роки експлуатації 1950-ті — наш час
Ширина колії 1524 мм
Рід служби Вантажопасажирський
Технічні дані
Конструкційна швидкість 93 км/год
Осьова формула 2(20—20)
Довжина локомотива 23 895 мм
Ширина 3267 мм
Висота 4689 мм
Робоча маса 170 т
Порожня маса 159,5 т
Зчіпна маса 170 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
21,25 тс
Повна колісна база 19 825 мм
Тип дизеля Д50
Потужність дизеля 2×1000 к.с.
Тип передачі Електрична постійного струму
Тяговий генератор МПТ-84/39
Тип ТЕД ДК-340 (А, Б, В)
Потужність ТЕД 8×152 кВт
Підвішування ТЕД опорно-осьове
Діаметр коліс 1050 мм
Сила тяги тривалого режиму 2×11 000 кгс
Швидкість тривалого режиму 17 км/год
Запас пального 2×3500 кг
Запас піску 2×400 кг (0,56 м³)
Запас води 2×945 кг
Запас мастила 2×400 кг

ТЕ2 (Тепловоз з Електричною передачею, 2-а модель, радянський восьмивісний двосекційний (тип 2(20—20) вантажопасажирський тепловоз потужністю 2×1000 к.с. будувався з 1948 по 1955 на Харківському заводі транспортного машинобудування за участі Харківського електротягового заводу (ХЕТЗ). Багатьма агрегатами уніфікований з тепловозом ТЕ1. Перший радянський масовий тепловоз (випущено понад тисяча секцій) і перший серійний двосекційний локомотив.

Сьогодення[ред. | ред. код]

У Монголії тепловоз ТЕ2-418, побудований в січні 1955 на Харківському заводі транспортного машинобудування, що надійшов на Улан-Баторську залізницю в середині 1956, у свята продовжує символічно водити склади. Він стояв на базі запасу в тяговій частині-2 Улан-Батор, зараз працює.

У Російській Федерації два робочі тепловози: ТЕ2-071 працює в локомотивному депо станції Уссурійськ-I на маневрах, другий ТЕ2-506 (одна секція) працює на лісобазі міста Зима.

В Україні ТЕ2-226 експлуатується поблизу Тернопільського елеватора[1].

Технічні характеристики дизельного двигуна[ред. | ред. код]

  • Двигун — Д50
  • Виробник — ХЗТМ
  • Тип — дизель простої дії з безкомпресорним розпиленням палива і турбонаддувом
  • Потужність, к.с. — 1000
  • Оберти потужності — 740 об/хв
  • Конфігурація -рядний
  • Циліндрів — 6
  • Діаметр циліндра — 318 мм
  • Хід поршня — 330 мм
  • Охолодження — водне
  • Кількість тактів — 4
  • Об'єм — 157,2 л
  • Ступінь стискання -11,8—12,5
  • Матеріал блоку циліндрів — чавун СЧ 21-40
  • Матеріал головки блоку циліндрів — Алюмінієвий сплав
  • Порядок роботи циліндрів — 1-3-5-6-4-2

Модифікації[ред. | ред. код]

Тепловоз ТЕ4 — дослідний магістральний трисекційний вантажний Тепловоз з Електричною передачею, 4-та модель. Був побудований 1952 Харківським заводом транспортного машинобудування ім. Малишева в єдиному екземплярі на базі серійного магістрального тепловоза ТЕ2, для вивчення застосування генераторного газу як палива на локомотивах. Був сконструйований трисекційним, з середньою секцією, де була розміщена газогенераторна установка. Також на ньому був встановлений змінений варіант дизельного двигуна Д50 — Д55, основні відмінності від базової моделі були в роботі двигуна з генераторним газом.

Тепловоз ТЕ6 — мала серія тепловозів-електростанцій, створена Харківським заводом транспортного машинобудування 1952 на замовлення Міністерства оборони на базі ТЕ2. Односекційний чотиривісний тепловоз-електростанція, який відповідав вимогам захисту від факторів ядерного вибуху.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]