Табернакль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Табернакль з Латеранської базиліки з головами апостолів Петра та Павла
  • Табернакль (від лат. tabernaculum — шатро) — в католицьких храмах споруда для зберігання предметів релігійного поклоніння, часто багато прикрашений (розписом, скульптурними зображеннями). Його прообразом є Скинія з Ковчегом Заповіту.
  • Табернакль у багатьох європейських мовах — власне сама скринька зі Святими Дарами, тобто те, що в православній церкві називається дарохранильницею.
  • Табернакль в архітектурі — характерна переважно для готичного церковного зодчества вежеподібна відкрита прибудова або архітектурно оформлена ніша, призначена для розміщення статуй.
  • Табернакль — особливий черевик з шарніром біля щогл, що перекидаються, на невеликих суднах, баржах і річкових яхтах

Див. також[ред. | ред. код]