Табір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козацький табір

Табір (або табор) — характерна особливість тактики ведення бою під прикриттям возів у східноєвропейських арміях.

Табір був своєрідною базою для війська, що вступало у бій в умовах степу. Він являв собою укріплення з вишикуваних у ряд один за одним обозних возів по обидва боки від козацького війська. Такий спосіб наступу і оборони був відомий в українських степах ще за княжих часів. Ця тактика була відома чеським гуситам, литовським та польським військам, однак найбільшої майстерності в застосуванні табору досягло українське козацтво у 16-17 ст. У 1628 під захистом табору, за кількома рядами возів, запорожці зуміли перейти Крим від Перекопу до Бахчисарая з незначними втратами.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]