Таван-Богдо-Ула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Таван-Богдо-Ула (монг. Таван Богд уул )
Вид на Таван-Богдо-Ула з долини річки Калгути , плоскогір'я Укок .
Вид на Таван-Богдо-Ула з долини річки Калгути , плоскогір'я Укок .
Країна Монголія Монголія,
КНР КНР,
Росія Росія, }
Період (Альпійський орогенез)
Найвища точка Куйтен-Уул
 - розташування Монголія Монголія
 - координати 49°08′45″ пн. ш. 87°49′09″ сх. д. / 49.14583° пн. ш. 87.81917° сх. д. / 49.14583; 87.81917
 - висота 4374 м м

Тава́н-Бо́гдо-У́ла або Табин-Богдо-Ола, Танну-Богдо-Ола (монг. Таван Богд уул — «п'ять божественних гір») — гірський масив на південному сході Алтаю, розташований в області сходження кордонів Росії, Монголії і Китаю.

Вища точка масиву — гора Куйтен-Уул (Найрамдал), 4 374 м, розташована в аймаку Баян-Улгий і є вищою точкою Монголії. На південний схід від масиву розташований Монгольський Алтай, на заході — перевал Бетсі-Канас і хребет Південний Алтай. Північний схил масиву круто уривається до плоскогір'я Укок, на схід від якого розташований хребет Сайлюгем.

Масив складається з метаморфічних сланців і гранітів . Льодовики масиву Таван-Богдо-Ула — найбільші на Алтаї[1]. У верхній частині масиву розташовано 35 льодовиків загальною площею близько 150 км², найбільші з яких — льодовики Потаніна (19 км; 56,5 км²) і Пржевальського (10,8 км, 30 км²) — названі на честь російських дослідників. Нижче льодовиків розташовані кам'яні розсипи, гірські тундри і альпійські луки. У нижньому поясі — хащі карликової берізки. Річкові долини з південного боку (річки Ховд і Манас) покриті модриновими лісами.

Льодовики масиву живлять найбільші річки регіону: Катунь, Кобдо і Іртиш. По масиву також проходить вододіл між сточищем Північного Льодовитого океану і безстічним басейном улоговин Центральної Азії[1].

Гірський вузол Таван-Богдо-Ула є священним для алтайських, тувинських, монгольських і китайських буддистів.

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]