Таврія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Партеніум
Кримські греки 1840
Кримські греки 1840

Та́врія (також Таврида, Тавріка, грец. Ταυρίς, Ταυρίδα, лат. Taurica) — історична назва півострова Крим, походить від назви таврів.

Географія[ред.ред. код]

Страбон поділяв всю Таврію (Херсонес) на велику та малу. Малим Херсонесом названий сучасний Керченський півострів.

Античні міста Таврії[ред.ред. код]

Міфологія[ред.ред. код]

Таврія відома в міфології в зв'язку з міфом про Іфгенію.

Назва[ред.ред. код]

Геродот називав півострів Таврія, а мис (сучасний Гераклійський півострів) на якому був розташований Херсон Таврійський — Херсонес.Страбон, Клавдій Птолемей називали півострів скіфським або таврійським. В 7 ст. н. е. хазари заволоділи півостровом і тоді назвали його — Хазарія. Назва Крим походить від частини півострова, до Керченської протоки, яка поділяла Європу і Азію (сучасний Керченський півострів). За часів скіфів в VII ст. до н. е. там був рів, який був викопаний тоді, коли скіфи вигнали кімерійців від Дністра, Дніпра та Дону в Азію. Пізніше боспорський цар Азандер за 50 років до н. е. на місці рову звів муровану стіну в якій було 10 вартових веж. Страбон повідомляє, що на тому місці знаходилося кіммерійське місто Кіммеріон, Геродот називає теж саме місто (державу) Крімі. Геродот називає таврів — скіфами. Страбон називав півострів скіфським чи таврійським. Перекоп (рів) називався Орихія. За часів скіфів в Таврії було 24 міста. Скіфів називали також василевсами (царями).

Історія[ред.ред. код]

Таври брали з Херсонесу та Боспорського царства данину і в разі несплати данини, спустошували їх. Ці напади продовжувались до часів Мітрідата. Понтійський цар Мітрідат взявши владу над Боспором та херсонітами, поселив в Таврії вірних йому сарматів, язигів та василейців. У 64 р. до н. е. Мітрідата переміг Помпей і таким чином таври з херсонцями попали під владу Римської імперії. Через два роки, алани перемогли таврів та зайняли південу частину Таврії. Під час правління імператора Клавдія таври в сер. I ст. уклали союз з Понтійським царем — Мітрідатом III і здобули над римлянами перемогу. В сер. II ст. скіфи, відомі під іменем готів, проникли в Таврію і перемогли таврів та знищили саму назву таврів. В кін. IV ст. друге покоління готів, яких переслідували гуни, проникли в Таврію та заснували тут республіку. З часом ці готи заснували князівство під назвою Трапезитських готів зі столицею в Мангуші. В V ст. південний берег Таврії зайняли венгри. В 14 ст. генуезці підкоривши Мангуш, Балаклаву, Судак, Інкерман стали небезпечними також і для Херсонесу. В 15 ст. в Таврію прийшли татари, після чого таври забули своє походження та змінили свої традиції.

Приблизно в VII ст. до н. е. Таврію почали освоювати греки, які заснували там багато міст. Найбільшими містами був Херсон і Пантікапеум.

Пізніше було утворене Боспорське царство. Воно було поділене на 2 частини, столицею європейської частини було місто Пантікапеум, а азіатської — Фанагора. Володіння боспорських царів поширювалось на грецькі міста до Феодосії. Боспорський цар Мітрідат заклав місто Євпаторію.

В VII ст. н. е. півострів зайняли хазари.

Таврійська губернія[ред.ред. код]

У XIX — на початку ХХ століть Таврією називали Таврійську губернію, створену в 1802 році (центр місто Сімферополь). До її складу входили терени сучасної Автономної Республіки Крим, південні частини Херсонської та Запорізької областей. Ця назва проіснувала до 1918 року.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Historia Tauricae Chersonesi A Turcis Superiore anno occupatae et Tattariae Praecopensis in provinciam imperij Turcici redactae. Catalogus Omnium Provinciarum Imperii Turcici. De Samuelo Sborovio. 1585. (lat.)


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.