Таганцев Микола Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Таганцев Микола Степанович
Tagantsev Nikolay Stepanovich.jpg
Народився 19 лютого (3 березня) 1843(1843-03-03)
Пенза
Помер 22 березня 1923(1923-03-22) (80 років)
Санкт-Петербург
Місце проживання Санкт-Петербург,
Громадянство Союз Радянських Соціалістичних Республік
Російська імперія
Галузь наукових інтересів Кримінальне право
Заклад Петербурзький університет
Alma mater Петербурзький університет
Вчене звання Професор

Таганцев Микола Степанович (19 лютого (3 березня) 1843(18430303), Пенза — 22 березня 1923, Петроград) — російський вчений-криміналіст, доктор кримінального права, голова кримінального касаційного департаменту Урядуючого Сенату (вищої судової установи в Російській імперії). Один з представників класичної школи кримінального права в Росії.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї міщан. В 1852–1859 рр. навчався в Пензенській чоловічій гімназії, яку закінчив з срібною медаллю. В 1859–1862 рр. вивчав право на юридичному факультеті Санкт-Петербузького університету, по закінченні якого за рекомендацією професора А. П. Чебишева-Дмитрієва його залишають для підготовки до професорського звання по кафедрі кримінального права. У 1867 р. захистив магістерську дисертацію «О повторении преступлений», а 1870 р. після захисту дисертації «О преступлениях против жизни по русскому праву» дістав ступінь доктора кримінального права.

З 1867 до 1905 р. викладав кримінальне право в Училищі правознавства. Одночасно з 1868 р. викладав кримінальне право в Петербурзькому університеті, з 1868 р. по 1882 р. читав кримінальне право, судочинство та енциклопедію права в Олександрівськом ліцеї. З 1871 року М. С. Таганцев — професор кафедри кримінального права в Петербузькому університеті. Окрім викладацької та наукової діяльності брав активну участь у розробці різних питань кримінального судочинства та російського законодавства. У 1870-х рр. працював у комісії з тюремних перетворень. У 1881 р. був призначений членом консультації при Міністерстві юстиції та членом комісії зі складання проекту нового кримінального уложення. В 1885 р. — представник Міністерства юстиції в комісії з вироблення фабричного законодавства. В 1890 р. призначений головою комісії зі складання попередніх положень про перегляд проекту Фінляндського кримінального законодавства, у 1894 р. — членом комісії з перегляду судового законодавства і разом з тим головою відділу комісії з перегляду Статуту кримінального судочинства. Був одним з ініціаторів та активних учасників складання проекту Кримінального уложення 1903 р. З 1887 р. — сенатор кримінального касаційного департаменту Сенату, а з 1897 р. головуючий у цьому департаменті. Як член Державної ради (з 1905 р.) брав активну участь в її законодавчій діяльності. Упродовж ряду років був головою кримінального відділення Петербурзького юридичного товариства, головою Літературного фонду, у 1873–1878 рр. — редактором «Журналу цивільного і кримінального права» (рос. «Журнал гражданского и уголовного права»).

В 1874–1880 рр. ним здійснена величезна праця — вийшли в світ три томи «Курса русского уголовного права», присвячені вченню про злочин. В 1887–1892 гг. опубліковані «Лекции по русскому уголовному праву» (4 випуски). Роботи М. С. Таганцева не мали аналогів не тільки в російській, але й у світовій кримінально-правовій літературі. Кожна наукова проблема розглядалась автором всебічно; ретельному, детальному аналізу піддавались теорії й концепції криміналістів Європи. Заслужений професор, почесний член університетів: Петербурзького, Київського Св. Володимира, Харківського університету.

Основні праці[ред.ред. код]

  • О повторении преступлений: Исследование / Таганцев Н. С. — С.-Пб.: Журн. М-ва юст., 1867. — 296 с.
  • О преступлениях против жизни по русскому праву. Т. 1 / Таганцев Н. С. — С.- Пб.: Тип. Н. А. Неклюдова, 1870. — 467 с.
  • О преступлениях против жизни по русскому праву: Исследование. Т. 2 / Таганцев Н. С. — С.-Пб.: Тип. А. М. Котомина, 1871. — 524 с.
  • Исследования об ответственности малолетних преступников по русскому праву и Проект законоположений об этом вопросе / Таганцев Н. С., д-р уголов. права и орд. проф. в Петерб. ун-те. — С.-Пб.: Тип. А. М. Котомина, 1872. — 159 с.
  • Уложение о наказаниях уголовных и исправительных 1866 года / С дополнениями по 1-е января 1876 г. Составлено профессором С.-Петербургского университета С. Н. Таганцевым. Издание второе, пере-работанное и дополненное. — Спб.: Типография М. Стасюлевича, 1876. — 742 с.
  • Материалы для пересмотра нашего уголовного законодательства. Извлечения из иностранных сочинений по уголовному праву. Т. 6: Вып. 1-2 / Сост.: С. М. Латышев; Под ред.: Н. С. Таганцев. — С.-Пб.: Тип. Правит. Сената, 1884. — 720 с.
  • Материалы для пересмотра нашего уголовного законодательства. Сборник дополнительных узаконений к французскому и германскому уголовным уложениям. Т. 7: Вып. 1-2 / Сост.: Г. Г. Савич; Под ред.: Н. С. Таганцев. — С.-Пб.: Тип. Правит. Сената, 1883. — 786 с.
  • Русское уголовное право: Лекции. Часть общая. Т. 1 / Таганцев Н. С., д-р уголов. права. — 2-е изд., пересмотр. и доп. — С.-Пб.: Гос. Тип., 1902. — 823 с.
  • Русское уголовное право: Лекции. Часть общая. Т. 2 / Таганцев Н. С., д-р уголов. права. — 2-е изд., пересмотр. и доп. — С.-Пб.: Гос. Тип., 1902. — 659 с.
  • Уголовное уложение 22 марта 1903 г.// Издание Н. С. Таганцева. — СПб., 1904. 1007 с.
  • Смертная казнь: Сб. статей / Таганцев Н. С. — С.-Пб.: Гос. Тип., 1913. — 185 с.
  • Таганцев Н. С. Русское уголовное право. ТТ. 1- 2. — Тула: Автограф, 2001. (репринт)

Література[ред.ред. код]