Таджики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Таджики
Тоҷік, تاجیک
Collage People of Tajikistan.jpg
РудакиРуміХусрауХуджандДжаміДонішХабибуллаАйниТурсун-ЗадеГаніМіршакарМасудРаббаніОсіміШахидіЛатіф-ЗадеХаммаса КохістаніМухамадієвРустамоваРахімовШахобДалерДилшодТюряєв
Сучасний ареал розселення і кількість
Загальна кількість близько 30 млн осіб
Найбільші розселення Афганістан Афганістан: 8 000 000 (оцінка)[1]

Таджикистан Таджикистан: 6 373 834 (перепис 2010)[2]
4 898 382 (перепис 2000)[2] [3] [4]
Узбекистан Узбекистан: 1 165 713 (оцінка 2000)[5]
або більше 6 000 000 (неофіц. оцінка)[6]
Пакистан Пакистан: 1 000 000 (оцінка)[7]
Росія Росія: 200 303 (2010)[8].
Киргизстан Киргизстан: 46 105 (2009)[9]
Казахстан Казахстан:36 277 (2009)[10]
Україна Україна: 255 (2001)[11]
Білорусь Білорусь: 871 (2009)[12]
Латвія Латвія: 123 (2010)[13]

Естонія Естонія: 33 (2011)[14]
Походження Согдійці, бактрійці, хорезмійці [15] та інші східно-іранські народи[16][17][18][19].
Близькі етнічні групи Фарсівани, Перси, Іранські народи
Входить у Іранська група
індоіранська гілка
Індоєвропейська родина
Мова Таджицька, Дарі
Релігія Іслам (переважно сунізм)

Таджики — народ індоєвропейського походження, мова якого споріднена з перською. Таджики здебільшого мусульмани-суніти. Їх приблизно 5 млн. Вони жили в СРСР, де за переписом 1970 їх налічувалося 2 136 000, у тому числі 1 630 000 в Таджикистані, 449 000 в Узбекистані. Таджики мешкають також у північному Афганістані, де їх, власне, більше, ніж у Таджикистані, в Пакистані та в Ірані.

Слово «таджик» тюрського походження й означає «нетюрк». Так називали всіх жителів Середньої Азії, що не належали до тюрських народів. Аналогічно, таджиками називають також памірський народ у Китаї, мова якого належить до східно-іранських, тож далека від перської.

Таджицька мова настільки споріднена з перською і дарі, що між носіями цих мов можливе взаємне розуміння.

Українсько-таджицькі зв'язки[ред.ред. код]

Українсько-таджицькі зв'язки виявляються майже винятково у перекладах літературних творів. Першим перекладачем і дослідником тадж. літератури був Агатангел Кримський. Про таджиків писали Леонід Первомайський, Василь Мисик, І. Калянник.

По війні надруковано твори класиків таджицької і перської літератури: А. Рудакі (858 — 940), А. Фірдоусі (934 — 1020), Гафіза (14 ст.); з новіших: С. Айні, А. Лахуті, Р. Джаліла, М. Турсун-заде, Міршакара та ін. 1962 в Україні проведено тиждень таджицької літератури і видано українською мовою зб. «Таджицька поезія. Антологія». Перекладів з української мови на таджицьку відносно мало: твори Т. Шевченка (А. Лахуті, М. Турсун-заде), І. Франка (Р. Джаліл), О. Корнійчука. До тижня української літератури 1961 в Ташхенті видано «Антологію української поезії».

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.


Етнографія Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. The World Factbook. Central Intelligence Agency
  2. а б Том 3. Национальный состав и владение языками, гражданство населения Республики Таджикистан (2010) // Агентство по статистике при Президенте Республики Таджикистан
  3. Итоги переписи населения Таджикистана 2000 года: национальный, возрастной, половой, семейный и образовательный составы
  4. Включая памирские народы (шугнанцы, рушанцы, ваханцы, бартангцы, язгулямцы, хуфцы, ишкашимцы, всего близько 135 тыс. чел.) и ягнобцев (ок. 5 тыс.), включаемых переписями в состав таджиков)(там же)
  5. Этнический атлас Узбекистана Институт "Открытое общество", 2002 — 451 с. (см.)
  6. Lena Jonson, «Tajikistan in the New Central Asia», Published by I.B.Tauris, 2006. pg 108
  7. Ethnologue.com’s entry for Languages of Pakistan. В источнике приведено число лиц, говорящих на восточном фарси, при этом национальность не учитывалась.
  8. «Всероссийская перепись населения 2010 р. Национальный состав населения Российской Федерации». «Демоскоп». Архів оригіналу за 2012-05-31. 
  9. Национальный состав населения Киргизии по переписям 1999 и 2009 и по оценке на начало 2010 и 2011
  10. Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. (Национальный состав населения.rar)
  11. &n_page=4 «Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку». Государственный комитет статистики Украины. 
  12. «Перепись населения Республики Беларусь 2009 года. НАСЕЛЕНИЕ ПО НАЦИОНАЛЬНОСТИ И РОДНОМУ ЯЗЫКУ». belstat.gov.by. Архів оригіналу за 2012-02-03. 
  13. Распределение населения Латвии по национальному составу и государственной принадлежности на 01.07.2010 (латис.)
  14. Перепис населения Эстонии 2011 р.(англ.)
  15. C.E. Bosworth, "The Appearance of the Arabs in Central Asia under the Umayyads and the establishment of Islam", in History of Civilizations of Central Asia, Vol. IV: The Age of Achievement: AD 750 to the End of the Fifteenth Century, Part One: The Historical, Social and Economic Setting, edited by M. S. Asimov and C. E. Bosworth. Multiple History Series. Paris: UNESCO Publishing, 1998. excerpt from page 23: "Central Asia in the early seventh century, was ethnically, still largely an Iranian land whose people used various Middle Iranian languages. stock and they spoke an Eastern Iranian language called Khwarezmian. The famous scientist Biruni, a Khwarezm native, in his Athar ul-Baqiyah (الآثار الباقية عن القرون الخالية) (p. 47)
  16. Энциклопедия Britannica
  17. Массагеты // БРЭ. Т.19. М.,2011.
  18. Иссык // БРЭ. Т.12. М.,2008.
  19. Андроновская культура // БРЭ. Т.1. М.,2005.
  20. Национальна одежда народов Таджикистана
  21. Tajik Chackan (video in English)