Майк Тайсон
| Майк Тайсон |
|
|---|---|
![]() |
|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Майк Джерард Тайсон англ. Michael Gerard Tyson |
| Прізвисько | англ. Iron |
| Громадянство | |
| Дата народження | 30 червня 1966 (45 років) |
| Місце народження | Нью-Йорк |
| Місце проживання | Нью-Йорк |
| Вагова категорія | Важка вага |
| Стійка | Правша |
| Зріст | 180 |
| Розмах рук | 180 |
| Стиль | Ортодокс |
| Професіональна кар'єра | |
| Боїв | 58 |
| Перемог | 50 |
| Перемог нокаутом | 44 |
| Поразок | 6 |
| Нічиїх | 0 |
| Не відбулося | 2 |
Майк Та́йсон (англ. Mike Tyson; * 30 червня 1966 Нью-Йорк) — американський професійний боксер. Тайсон був абсолютним чемпіоном у важкій вазі і наймолодшим боксером, який здобув чемпіонські титули по версіях WBC, WBA і IBF. Він здобув титул WBC коли йому було 20 років і 144 дні відправивши в нокаут у другому раунді Тревора Бербіка. Протягом всієї боксерської карєри Тайсон вирізнявся жорстоким, наганяючим страх боксерським стилем і такою ж поведінкою, як в ринзі так і за його межами. Зайняв 16-те місце в рейтингу 100 кращих боксерів усіх часів журналу «The Ring».
Він був першим важковаговиком, який володів поясами WBC, WBA і IBF одночасно. Тайсон вважається одним з найкращих боксерів-тяжковаговиків усіх часів. Прізвиська: «Залізний Майк» і «Найкрутіший чоловік на планеті».
Свою кар`єру почав 6 березня 1985 року виграним боєм з Гектором Мерцедесом. Перших 19 поєдинків закінчив достроково. 12 з них нокаутом у першому раунді. Він об'єднав пояси різних боксерських організацій другої половини 80-х і став безаперечним чемпіоном світу. Тайсон став «спадковим чемпіоном» перемігши Майкла Спрінкса на 91-й секунді бою. Тайсон втратив свій титул в 42-му бою проти Бастера Дугласа 11-го грудня 1990 року в Токіо, Японія, програвши нокаутом в 10-му раунді.
В 1992 Тайсон був засуджений за згвалтування Дезері Вашингтон, за що мав провести 6 років у в'язниці, але був звільнений через три. Після увязнення в 1995 році він повертається в професійний бокс і проводе серію боїв. Він повертає частину чемпіонських титулів, але втрачає їх в бою з Евандером Холіфілдом
22 листопада 1986 завоював титул чемпіона світу у над-важкій ваговій категорії за версією WBC. Перемогу над Тевором Бербіком отримав у 2 раунді, коли суддя проголосив технічний нокаут.
7 березня 1987 перемігши за очками (120—106, 119—107, 119—107) Джеймса Сміта, отримав пояс чемпіона світу версії WBA.
1 серпня 1987 Майк став першим боксером, який володів трьома поясами у над-важкій категорії. Пояс версії IBF забрав, після перемоги за очками (118—113, 119—111, 117—112), над Тоні Такером.
Абсолютний чемпіон світу, який об`єднав титули трьох головних боксерських організацій отримав прізвисько Залізний Майк та Кід Динаміт, тому що більшість своїх боїв закінчував вже в першому раунді.
11 лютого 1990 року зазнав своєї першої поразки та втратив всі чемпіонські пояси. У десятому раунді Джеймс Бастер Дуглас послав Залізного Майка в нокаут.
1992 року був звинувачений в згвалтуванні та засуджений на 6 років позбавлення волі. Звільнився у 1995 році, тоді ж повернувся на ринг.
16 березня 1996 року після технічного нокауту у 3 раунді в бою з Франком Бруно повернув собі пояс WBC. 7 вересня цього ж року, відібрав пояс WBA, також технічним нокаутом вже у першому ж раунді нокаутував Брусо Селдона.
9 листопада 1996 року не зміг захистити щойно здобутого пояса WBA. В 11 раунді суддя проголосив технічний нокаут і пояс перейшов до Евандера Холіфілда.
28 червня 1997 відбувся реванш. Але поєдинок знову закінчився перемогою Холіфілда завдяки дискваліфікації Тайсона. У відповідь, на удари Холіфда головою, у третьому раунді Тайсон відкусив йому шматок вуха.
5 лютого 1999 одержав рік тюрми за побиття двох людей, автомобіль котрих зіткнулася з автомобілем Тайсона. Боксер відсидів лише 3 з половиною місяці.
20 жовтня 2000 року відбувся бій з Анджеєм Ґолотою. Після другого раунду поляк відмовився продовжувати бій і суддя проголосив технічний нокаут. Однак пізніше комісія вирішила визнати поєдинок як недійсний, приводом для цього стала виявлена у крові Тайсона маріхуана.
8 червня 2002 отримав шанс битися водночас за три пояси чемпіона світу (WBC IBF IBO). Та їх власник — Леннокс Льюїс — послав Тайсона у 8 раунді в нокаут.
3 серпня 2003 року Майк Тайсон оголосив себе банкрутом та звернувся з судовим позовом на 100 млн. доларів проти свого промоутера Дона Кінга.
Тайсон закінчив боксерську кар`єру у 2005 році після двох поразок поспіль — Денні Вільямсу (нокаут) і Кевіну МакБрайдові (технічний нокаут).
Тайсон увійшов в історію і запам'ятався всім завдяки своєму боксерському таланту (неймовірна швидкість, реакція і колосальна сила удару), а також завдяки стилю «звіра», як на рингу, так і поза ним. Агресивний боксер у рингу та скандальна особистість за його межею, завжди привертав до себе увагу маси народу. Незважаючи на свою некоректну, а іноді й агресивну поведінку поза рингом (численні правопорушення, судові процеси і різного характеру скандали), а також незважаючи на жорстоке і безжалісне ведення бою в рингу, Майком Тайсоном захоплювалися мільйони фанатів. Як правило Тайсон вигравав поєдинок ще до його початку, завдяки психологічному тиску на супротивника і повної відсутності страху.
Мав три кримінальні судимості в 1992, 1998 і 2008 роках (остання — умовна), також відбував покарання у дитячих колоніях. Був тричі одружений (останній раз в 2009), є батьком шістьох дітей (чотирирічна дочка трагічно загинула в 2009).
Увечері 25 січня 2011 р. 44-річний Майк Тайсон увосьме став батьком. Його дружина 32-річна Лакія Спайсер народила сина.[1]
Взяв участь у написанні сценарію до автобіографічного фільму «Тайсон» (1995), а також знявся у двох документальних фільмах «По той бік слави» (2003) і «Майк Тайсон» (2009). Виступав також у фільмі «Похмілля у Вегасі» (2009), в якому зіграв самого себе.
| Виграв \ Програв |
Суперник | Результат | Дата |
| Програв |
Кевін Мак-Брайд | ТКО 6 раунд |
2005-06-11 |
| Програв | Денні Віл'ямс |
КО 4 раунд |
2004-07-30 |
| Виграв |
Кліфорд Ет'єн |
КО 1 раунд |
2003-02-22 |
| Програв | Леннокс Льюїс |
КО 8 раунд |
2002-06-08 |
| Виграв |
Браєн Нільсен |
ТКО 7 раунд |
2001-10-13 |
| Відмінено |
Анджей Голота |
- | 2000-10-20 |
| Виграв | Лу Севарез |
ТКО 1 раунд |
2000-06-24 |
| Виграв | Джуліус Френціс |
ТКО 2 раунд |
2000-01-29 |
| Відмінено |
Орлін Норіс |
- | 1999-10-23 |
| Виграв | Френціс Бота |
КО 5 раунд |
1999-01-16 |
| Програв | Евандер Холіфілд |
Дискваліфікований | 1997-06-28 |
| Програв | Евандер Холіфілд |
ТКО 11 раунд |
1996-11-09 |
| Виграв | Брюс Селдон |
ТКО 1 раунд |
1996-09-07 |
| Виграв | Франк Бруно |
ТКО 3 раунд |
1996-03-16 |
| Виграв | Бастер Мефіс |
КО 3 раунд |
1995-12-16 |
| Виграв |
Пітер Мак Нілі |
Дискваліфікований | 1995-08-19 |
| Виграв |
Донуван Рудок |
За очками |
1991-06-28 |
| Виграв | Донуван Рудок |
ТКО 7 раунд |
1991-03-18 |
| Виграв | Алекс Стюарт |
КО 1 раунд |
1990-12-08 |
| Виграв | Генрі Тілман |
КО 1 раунд |
1990-06-16 |
| Програв | Джеймс Дуглас |
КО 10 раунд |
1990-02-11 |
| Виграв | Карл Віл'мс |
ТКО 1 раунд |
1989-07-21 |
| Виграв | Франк Бруно |
ТКО 5 раунд |
1989-02-25 |
| Виграв | Майкл Спінкс |
КО 1 раунд |
1988-06-27 |
| Виграв | Тоні Табс |
ТКО 2 раунд |
1988-03-21 |
| Виграв | Ларі Холмс |
ТКО 4 раунд |
1988-01-22 |
| Виграв | Трей Бігс |
ТКО 7 раунд |
1987-10-16 |
| Виграв | Тоні Такер |
За очками |
1987-08-01 |
| Виграв | Пінклен Томас |
ТКО 6 раунд |
1987-05-30 |
| Виграв |
Джеймс Сміт |
За очками |
1987-03-07 |
| Виграв | Тревор Бербік |
ТКО 2 раунд |
1986-11-22 |
| Виграв | Алонсо Ретліф |
КО 2 раунд |
1986-09-06 |
| Виграв | Хосе Рібалта |
ТКО 10 раунд |
1986-08-17 |
| Виграв |
Мервіс Фрейзер | КО 1 раунд |
1986-07-26 |
| Виграв | Лоренцо Бойд |
КО 2 раунд |
1986-07-11 |
| Виграв | Віл'ям Хосі |
КО 1 раунд |
1986-06-28 |
| Виграв | Реджі Гросс |
ТКО 1 раунд |
1986-06-13 |
| Виграв | Мітч Грін |
За очками |
1986-05-20 |
| Виграв | Джеймс Тілліс |
За очками |
1986-05-09 |
| Виграв | Стів Зускі |
КО 3 раунд |
1986-03-10 |
| Виграв | Джіз Фергюсон |
ТКО 6 раунд |
1986-02-16 |
| Виграв | Майк Джеймсон |
ТКО 5 раунд |
1986-01-24 |
| Виграв | Девід Жако |
ТКО 1 раунд |
1986-01-11 |
| Виграв | Марк Йонг |
КО 1 раунд |
1985-12-27 |
| Виграв | Саммі Скефф |
КО 1 раунд |
1985-12-06 |
| Виграв | Конрей Нелсон |
КО 2 раунд |
1985-11-22 |
| Виграв | Еді Річардсон |
КО 1 раунд |
1985-11-13 |
| Виграв | Стерлінг Бенжамін |
ТКО 1 раунд |
1985-11-01 |
| Виграв | Роберт Колей |
КО 1 раунд |
1985-10-25 |
| Виграв | Доні Ланг |
КО 1 раунд |
1985-10-09 |
| Виграв | Майкл Джонсон |
КО 1 раунд |
1985-09-25 |
| Виграв | Лоренсо Кенеді |
ТКО 1 раунд |
1985-08-15 |
| Виграв | Ларі Сімс |
КО 3 раунд |
1985-07-19 |
| Виграв | Джон Алдерсон |
ТКО 2 раунд |
1985-07-11 |
| Виграв | Рікардо Спейн |
КО 1 раунд |
1985-06-20 |
[ред.] Дивіться також
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
- Майк Тайсон, фан-сайт: tyson-video.ru (рос.)
- Майк Та́йсон у BoxRec.com (англ.)
