Тайцзун
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
太 |
Тайцзу́н (кит. традиц.: 太宗; піньїнь: Tàizōng, «великий пращур») — храмове ім'я та титул імператорів Китаю, а також великих ханів степових держав у китайській історіографії. Надавався тим правителям, заслуги та доброчинність яких поступалися лише засновникам династії.