Тайцзун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Тайцзу́н (кит. традиц.: 太宗піньїнь: Tàizōng, «великий пращур») — храмове ім'я та титул імператорів Китаю, а також великих ханів степових держав у китайській історіографії. Надавався тим правителям, заслуги та доброчинність яких поступалися лише засновникам династії.

Китай[ред.ред. код]