Тайцзу (Сун)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тайцзу
Taizu-Song (edited).jpg
Народився 21 березня 927(0927-03-21)
Чжуочжоу
Помер 14 листопада 976(0976-11-14) (49 років)

Національність китаєць
Ім'я при народженні Чжао Куан'їнь
Інші імена Richard Neville
Діяльність політик, військовий очільник
Титул імператор Сун
Термін 960—976
Наступник Тай-цзун
Батько Чжао Інь
Матір панні Ду
Рід Чжао
Дружина 3 дружини
Діти 4 сини та 3 доньки

Тайцзу (宋太祖, 21 березня 927 —14 листопада 976) — перший імператор династії Сун, визначний військовик.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Народився 21 березня 927 року у місті Чжуочжоу (сучасна провінція Хебей). Походив з родини військових. Його батько, Чжа Інь, у провінції Хебей керував провінційними військами. Отримав початкову освіту. Незабаром поступив на службу до володарів держави Південна Тан. Тут він здобув необхідний військовий досвід з огляду на політичний розгардіяш, що був тоді на території Китаю.

У 948 році Чжао Куан'їнь стає офіцером під командуванням голови Верховної Військової ради царства Пізня Хань Го Вея, який у 951 році засновує династію Пізня Чжоу. Чжао стає офіцером імператорської гвардії. При імператорі Ши-цзуні Чжао Куан'їнь у 954 році став дудяньцзянем (начальником особистої охорони імператора). Тоді ж він відзначився у битві при Гаопіні проти військ Північної Хань. У 960 році після смерті Ши-цзуна вступив на престол імператор Гун-ді. В цьому же році під приводом запобігання вторгненню об'єднаних сил киданів з царства Ляо й армії держави Північна Хань Чжао Куан'їнь повів війська в похід. Під час походу за підтримки військ, якими він командував, у 960 році оголосив себе імператором. Ця подія називається «Військовим бунтом в місцевості Ченьцао». Незабаром він підкорив царство Пізня Чжоу, а до 968 року завоював царство Північна Хань.

При владі[ред.ред. код]

Прийнявши ім'я Тайцзу, переносить столицю до Кайфена. Майже до кінця життя проводив походи, підкорюючи землі, що відокремилися під час падіння династії Тан. При цьому ще в 961 році відмовився від військової адміністрації, замінивши її на цивільну.

Водночас йому довелося не лише прийняти заходи для ліквідації безладу, але й узятися за вирішення проблем, що залишилися невирішеними в період правління династії Тан. Проводилася політика економії, були здійснені заходи із поліпшення правосуддя, кадрової політики.

Головним органом стає державна рада, де приймалися рішення щодо зовнішньої та внутрішньої політики. Тайцзу провів адміністртивну реформу, поділивши країну на 300 префектур, які у свою чергу розділялися на райони, а ті — на сільські адміністрації. Водночас відновлено було екзаменаційну систему. Окрім іспитів, що існували раніше, впроваджено палацовий іспит на вченне звання цзіньши.

Він намагався боротися з окупацією китайських земель з боку Ляо та Сі Ся. Військові експедиції проти цих двох імперій виявилися невдалими, і в результаті Тайцзу був вимушений підписати з ними мирні угоди.

Джерела[ред.ред. код]

  • Denis Twitchett, Paul Jakov Smith (Hrsg.): The Sung Dynasty and its Precursors, 907–1279, Part 1 (= Cambridge History of China 5). Cambridge University Press, Cambridge 2009.