Такеторі моноґатарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дід приносить в руках додому немовля з бамбуку — панночку Каґуя.
Панночка Каґуя повертається до столичного палацу на Місяці у супроводі місяних слуг і чиновників.

Такеторі моноґатарі (яп. 竹取物語, たけとりものがたり, «Повість про бамбукоруба»[1]) — пам'ятка класичної японської літератури, прозовий твір жанру казкового моноґатарі 9 — 10 століття періоду Хей'ан. Складається з 1 сувою. Найстаріша пам'ятка літератури написана японською абеткою — каною.

Твір базується на усних народних переказах стародавньої Японії про чарівну панночку Каґую[2].

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Повість розповідає, як під час роботи один дід-бамбукоруб знайшов маленьку дівчинку на імʼя Каґуя у стовбурі бамбуку, приніс її до дому і виховав разом із бабою. Ця дівчина виросла дуже вродливою, так що до неї без перестанку сваталися чоловіки. Однак Каґуя відмовила п'ятьом вельможним аристокрам і навіть самому Імператору. Ображений монарх вислав військо, щоб привести її силою, проте в ніч на 15 число 8 місяця вона встигла полишити домівку діда і баби та повернутися на свою батьківщину — столичний палац на Місяці.

Автор і точний рік укладання «Такеторі моноґатарі» невідомі. Проте у японському літературознавсті ця повість вважається найстарішою моноґатарі.

Мова твору — старояпонська. Текст написаний японською силабічною абеткою каною.

«Такеторі моноґатарі» справила великий вплив на розвиток японської літератури. Вона є обов'язковою до вивчення у японській початковій школі. Адаптовані варіанти повісті видаються як дитяча казка для дошкільнят.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На честь панночки (принцеси) Каґуї названо астероїд, відкритий 30 жовтня 1981 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Також відома як «Такеторі-но-окіна моноґатарі» (竹取翁物語, «Повість про діда-бамбукоруба») або «Каґуя-хіме но моноґатарі» (かぐや姫の物語, «Повість про панночку Каґую»).
  2. Зустрічаються також варіанти «принцеса Каґуя» або «княжна Каґуя».

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]