Таксономічна категорія
Таксономі́чна катего́рія (також, таксономічний ранг) — поняття, що застосовується в систематиці для позначення підпорядкування різних груп живих організмів, що відрізняються одна від одної ступенем спорідненості. Таксономічні категорії різного рівня, або рангу (вид, рід, родина і т. д.), присвоюють реальним відокремленим групам організмів — таксонам, тобто категорії є сукупностями таксонів одного рангу. На відміну від таксонів, таксономічні категорії позначають не реальні організми, а визначений ранг чи рівень класифікації, тобто ступінь ієрархії.
Зміст |
Основні таксономічні ранги [ред.]
- Імперія (Imperia) — вперше термін використано у таксономії для поділу клітинних та неклітинних форм життя. Застосування цього терміну наразі під питанням.
- Домініон (Dominion) — група споріднених царств. Введено для організмів, що мають спільний план будови клітини. Термін вживається не повсюдно, замість нього часто використовують термін надцарство.
- Царство (regnum) — група споріденних відділів, чи типів. Вперше категорію було введено Арістотелем, таксономічного значення набула у творах К. Ліннея;
- Філум (Phylym) — першочергово ця категорія, запропонована А. Пашером, об'єднувала споріднені відділи рослин, 1994 року терміни філум та порядок визнано синонімами;
- Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів);
- Клас (classis) — група споріднених порядків;
- Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.);
- Родина (familia) — група споріднених родів. Термін введено П. Маньолем;
- Рід (genus) — група споріднених видів, категорію введено Ж. Л. Турнефором;
- Вид (species) — група особин, ідентичних до особини-еталону за діагностичними ознаками.
У систематиці рослин [ред.]
У систематиці рослин підпорядкованих споріднених таксономічних рангів сучасна систематика налічує до 25.[1][2]
Основні таксономічні ранги, якими оперує нині систематика рослин, такі: відділ (divisio, або phylum); відділи поділяють на класи (classis), класи – на порядки (ordo), порядки – на родини (familia), родини – на роди (genus), роди – на види (species). Кожен з цих таксономічних рангів можна поділити в разі потреби на дрібніші, проміжні, скориставшись приставкою «під» (sub): підвідділ (subdivisio), підклас (subclassis), підродина (subfamilia), підрід (subgenus) та ін. У межах роду з численними видами, крім підродів, виділяють ще часом секції (sectio), підсекції (subsectio), а в межах останніх – серії (series) та підсерії (subseries). Поліморфні види поділяють нерідко на підвиди subspecies), різновидності, або варіації (varietas), а також форми (forma).
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986
- Глущенко В. И., Акулов А. Ю., Леонтьев Д. В., Утевский С. Ю. Основы общей систематики: уч. пособие.-Харьков: ХНУ, 2004 (рос.)
- Джеффри Ч. Биологическая номенклатура. Пер. с англ. М., 1980 (рос.)