Тактика Фабіана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Засновник концепції стратегії Фабіана — римський диктатор та воєначальник Квінт Фабій Максим Веррукоз

Та́ктика Фабіа́на (англ. Fabian tactics) або Стратегія Фабіана (англ. Fabian strategy) — різновид військової тактики (стратегії), головною метою якої є свідоме ухилення від прямого зіткнення головних сил армії з військами противника, шляхом постійних маневрів, нанесення раптових жалких ударів, що призводять поступово противника до ведення війни на виснаження.

Уникаючи генеральної битви з військами противника, сили, що діють з стратегією Фабіана постійно наносять коротких та стрімких ударів, намагаючись якомога швидше вивести ворога з рівноваги, зруйнувати його моральний та бойовий дух та головне виграти час, для зосередження власних сил та підготовки до битви.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Liddell Hart, B. H. Strategy. London: Faber & Faber, 1967 (2nd rev. ed.)

Зовнішні джерела[ред.ред. код]